Бессарабське питання або Бессарабська проблема ( або ; або ) — назва на позначення суперечки про право власності на регіон Бессарабія, яка розпочалася з анексією регіону Російською імперією від румунського князівства Молдови в 1812 році за Бухарестським договором і яка продовжилася після незалежності та об'єднання Бессарабії з Румунією в 1917 році, окупації та анексії регіону Радянським Союзом у 1940 році та розпаду Радянського Союзу, що спричинив відродження двох держав, кожна з яких контролювала частину території колишньої Бессарабії: Молдови та України.

Передумови У 1812 році Російська імперія за Бухарестським мирним договором анексувала Бессарабію у румунського князівства Молдови. У румунському суспільстві ця подія вважалася неприйнятною. У той час Молдавія була васалом Османської імперії. Завдяки цьому румуни включили Бессарабію до іредентистського проєкту Великої Румунії — держави, яка включала б усе етнічно румунське населення на своїй території.

Перша світова війна, міжвоєнний період та Друга світова війна

У 1917 році Бессарабія проголосила незалежність і приєдналася до Румунії. Українська Держава, очолювана Павлом Скоропадським, висунула територіальні претензії на Бессарабію, вказуючи на значну кількість українського населення в регіоні та на те, що Бессарабія була частиною історичної Русі та Галицького князівства. Скоропадський не мав військових ресурсів для протидії, запровадив проти Румунії торговельні санкції. З огляду на необхідність встановлення дипломатичних відносин із країнами Антанти (дипломатичні представництва Великої Британії, Франції та інших діяли в Румунії), П. Скоропадський погодився на підписання тимчасової торговельної угоди. Вирішення питання щодо Бессарабії було відкладено до завершення Першої світової війни.

Після утворення СРСР радянська влада почала заперечувати румунську належність Бессарабії. СРСР заявляв, що Бессарабія була незаконно окупована румунськими військами. Під час переговорів було узгоджено демаркаційну лінію між державами по Дністру. СРСР продовжував вважати Бессарабію окупованою територією, але обидві сторони погодилися уникати силового вирішення конфлікту. 1940 року Радянський Союз окупував Бессарабію, а також Північну Буковину. В 1941 році Румунія відвоювала цей регіон, але Радянський Союз знову захопив його в 1944 році. За радянської влади територія колишньої Бессарабії була поділена між Українською РСР і новою Молдавською РСР.

Комуністичний період У Паризькому мирному договорі 1947 року Радянський Союз і Румунія підтвердили кордони одне одного, визнавши колишню Бессарабію, Північну Буковину та Герцавську область територіями відповідних радянських республік.Treaty of Peace with Roumania Part I, article 1. of «Australian Treaty Series» at the «Australasian Legal Information Institute» austlii.edu.au

Протягом усієї холодної війни у Румунії питання Бессарабії не порушувалося. У 1950-х роках дослідження історії колишньої Бессарабії були забороненими в Румунії, оскільки Румунська робітнича партія намагалася підкреслити зв'язки між румунами та росіянами, а анексію вважали лише доказом інтернаціоналізму Радянського Союзу.King, p.103

Починаючи з 1960-х років, Георге Георгіу-Деж і Ніколає Чаушеску проводили політику дистанціювання від Радянського Союзу, але дискусія щодо Бессарабії обговорювалася лише в таких галузях науки, як історіографія та лінгвістика, а не на політичному рівні.King, p.103-104

Оскільки румунсько-радянські відносини досягли найнижчого рівня в середині 1960-х років, радянські вчені опублікували історичні статті про «Боротьбу за об'єднання Бессарабії з радянською батьківщиною» (Артем Лазарєв) і «Розвиток молдовської мови» (Ніколає Корлацеану).King, p.105 З іншого боку, Румунська академія опублікувала деякі замітки Карла Маркса, в яких говориться про «несправедливість» анексії Бессарабії в 1812 році, а Чаушеску в своїй промові 1965 року процитував листа Фрідріха Енгельса, в якому він критикував російську анексію, а в іншій своїй промові 1966 року засудив заклики Румунської комуністичної партії до Другої світової війни і радянської анексії Бессарабії та Буковини.

Це питання висвітлювалося щоразу, коли відносини з Радами занепадали, але воно ніколи не ставало серйозним предметом переговорів на високому рівні. Уже в листопаді 1989 року, коли радянська підтримка зменшилася, під час 14-го з'їзду Комуністичної партії Румунії Чаушеску знову порушив бессарабське питання, де він засудив радянське вторгненняKing, p.106 і вимагав анулювання пакту Молотова — Ріббентропа (і таким чином, відхід Бессарабії, Північної Буковини та Герцівщини до Румунії).

Новітня історія Після Румунської революції новий президент Румунії Іон Ілієску та радянський президент Михайло Горбачов 5 квітня 1991 року підписали політичний договір, який, серед іншого, визнавав радянсько-румунський кордон. Однак Румунія відмовилася його ратифікувати. Зрештою Румунія та Росія підписали та ратифікували договір у 2003 році, після проголошення незалежності Молдови та України.

Нині в Молдові існує рух за об'єднання з Румунією. Крім того, нині румунські націоналісти також претендують на українські частини Бессарабії та Буковини. Однак Румунія повністю визнала свій нинішній кордон з Україною і навпаки закріпила його договором про дружбу 1997 року.

Список літератури

Посилання

Бібліографія

Charles King, The Moldovans: Romania, Russia, and the Politics of Culture, Hoover Institution Press, 2000 Dennis Deletant, Ceaușescu and the Securitate: Coercion and Dissent in Romania, 1965—1989, M. E. Sharpe, 1995, .