Цалель Ґінґер () — бессарабський єврейський архітектор та інженер. Більшу частину життя провів у Кишиневі.
Життєпис Народився в родині підданих Австро-Угорщини. Його батько, Яков-Герш Ґінґер (1829—1884), займався купецькою діяльністю в Яссах і помер у Кишиневі 1 квітня 1884 року. Матір звали Рухл Ґінґер. Окрім Цалеля, в сім'ї було п'ятеро синів і дві доньки.
Цалель вивчав архітектуру у Відні. Після завершення навчання повернувся до Кишинева, де 1890 року одружився, а 1899 почав проживати із дружиною у зведеному за власним проєктом прибутковому будинку Шапірів-Розенфельдів. Ця будівля була викуплена Ґінґером 1897 року і перебудована ним. Ініціали Ґінґера («Ц. Г.») та його емблему можна дотепер побачити на будинку.
1893 року став членом Імператорського Російського технічного товариства у Бессарабській губернії . Був автором житлових і робочих будинків у стилі еклектизму, згодом — у стилі ар-деко. Зробив значний внесок в історичне оформлення Кишинева.
Був директором правління Кишинівської міської кредитної спілки (1914). Останні проєкти в місті датовані 1930 роком.
Проєкти
1892: проєкт перебудови Єврейської лікарні в Кишиневі та проєкт будівництва корпусу інфекційного відділення (сучасна міська лікарня № 4). 1894: павільйон для хронічно хворих при психіатричній лікарні в Кодру. 1896—1898: синагога «склярів» у Кишиневі. 1897—1899: прибутковий будинок Шапірів-Розенфельдів.
Сім'я
Дружина — Яхед-Гіта Ісааківна Ґрінфельд (з 1890), дочка купця першої гільдії. У шлюбі народилися дочки Віра (1896) та Розалія (1897), обидві закінчили Московські вищі жіночі курси. Племінник — поет Олександр Ґінґер. Мав братів Сергія, Самсона, Теодора та Михайла.
Примітки