Юзеф Фаворський (, др. пол. XVIII ст., Річ Посполита — перша пол. XIX ст.Nowa encyklopedia powszechna PWN, Warszawa 1996, т. 2, с. 326.) — польський художник.
Біографія Художник діяв у 1790–1805 роках у Варшаві, Мазовії та Великопольщі (зокрема в Ленчицькому воєводстві). Він створював портрети максимально відповідні сарматським традиціям, які відрізнялись спрощеністю, лінеаризмом і плоским трактуванням тіла. У 1790-1793 рр. він створив серію образів родини Пєндзіцьких з ЛенчиціS. Lorentz, A. Rottermund, Klasycyzm w Polsce, Warszawa 1984, с. 201..
Творчість Творча спадщина Фаворського зберігається майже виключно в музеях Польщі. Зокрема Національному музеї у Варшаві знаходиться портрет Вікторії Мадалінської Historia sztuki polskiej w zarysie: Sztuka nowoczesna, с. 89.. А в Національному музеї в Кельцах, у Сарматській кімнаті, експонувалися два його портрети кінця XVIII ст., на яких зображені дружини Яна Ліновського з ЗємбіцьElżbieta Jeżewska, Galeria malarstwa polskiego Muzeum Narodowego w Kielcach: zmiany i uzupełnienia 1992-1993, с. 245..
Крім вищезгаданих відомі також наступні роботи: Портрет єпископа Пйотра Томіцького, 1796 р. Портрет Яна Пєндзєцького, 1790 р. Портрет шляхтича гербу Лодзя, бл.1790 р. Портрет Юзефа Гарбовського, 1789 р.
Галерея
Коментарі
Примітки