Станом на 7 травня 2023 року в усьому світі було введено 13,4 мільярда доз вакцини проти COVID-19, причому 67,9 % населення світу отримали принаймні одну дозу. Хоча щодня у всьому світі вводилося 4,19 мільйона вакцин, згідно з офіційними звітами національних служб охорони здоров'я, зібраним електронним проєктом «Our World in Data», лише 22,3 % осіб у ​​країнах з низьким рівнем доходу отримали принаймні першу дозу вакцини до вересня 2022 року.

Під час пандемії у 2020 році, коли кількість випадків COVID-19 швидко зростала, міжнародні організації, зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я і Коаліція з питань інновацій для готовності до епідемій, розробники вакцин, уряди та промисловість оцінили масштам можливої потреби у вакцині. Окремі країни, які виробляли вакцину, могли віддати перевагу тому, хто запропонує найвищу ціну для їх продукції, або надати перевагу своїй країні. Експерти наголошують, що ліцензовані вакцини мають бути ефективними та доступними для осіб, які беруть безпосередню участь у боротьбі з епідемією, та мають у ній найбільшу потребу.

У квітні 2020 року повідомлено, що Велика Британія погодилася співпрацювати з 20 іншими країнами та міжнародними організаціями, включаючи Францію, Німеччину та Італію, щоб створити вакцину та поділитися результатами, і що громадяни Великої Британії не матимуть преференційного доступу до будь-якої нової вакцини проти COVID‑19, розроблених британськими університетами, які фінансуються платниками податків. Кілька компаній планували спочатку виробляти вакцину за штучно заниженими цінами, а потім підвищити ціни для прибутковості пізніше, якщо знадобляться щорічні щеплення, і коли країни створюватимуть запаси для майбутніх потреб.

ВООЗ поставила за мету вакцинувати 40 % населення світу до кінця 2021 року та 70 % до середини 2022 року , але багато країн не досягли позначки 40 % наприкінці 2021 року.

Розподіл вакцин

Поетапний розподіл Багато країн запровадили поетапні плани розподілу вакцин, які надають пріоритет тим, хто має найвищий ризик ускладнень, зокрема люди похилого віку, і тим, хто має високий ризик зараження та передачі вірусом, зокрема медичні працівники.

У США Консультативний комітет з імунізації Центрів з контролю та профілактики захворювань проголосував у грудні 2020 року за те, що перші дози вакцини мають бути пріоритетними для медичних працівників, мешканців і персоналу будинків для пристарілих. Консультативний комітет з імунізації рекомендував, щоб другий етап розподілу включав осіб віком більше 75 років і працівників життєво необхідних галузей, не пов'язаних із медичним обслуговуванням, зокрема працівників продуктових магазинів, ресторанів, військових, правоохоронних органів, пожежних відділів, роздрібної торгівлі, санітарії, шкіл, громадського транспорту, складів індивідуального зберігання, готелів, складів та засобів масової інформації. Проте окремі штати самостійно контролюють остаточні плани визначення пріоритетів, розподілу та матеріально-технічного забезпечення вакцинації всіх у міру наявності запасів.

Європейський Союз розпочав поетапне запровадження вакцинації 27 грудня 2020 року. Кожна держава-член самостійно керувала розподілом, приділяючи більшу увагу медичним працівникам, людям із високим ризиком зараження, людям похилого віку та людям із серйозними захворюваннями.

Програма вакцинації проти COVID‑19 у Великій Британії надавала пріоритет мешканцям закладів догляду за людьми похилого віку та особам, які здійснюють догляд, за ними йшли медичні працівники та особи старше 80 років. Подальші етапи програми в основному залежали від віку, починаючи з 75 років, із кроком у 5 років.

Деякі країни використовували програми прискореного введення першої дози із подовженими інтервалами до другої дози після першої дози, щоб поширити вакцинацію на якомога більше людей, доки доступність вакцини не покращиться. Дані досліджень свідчать про те, що особам, які одужали від COVID-19, може знадобитися лише одна доза мРНК-вакцини, щоб досягти повного дводозового імунітету.

Змішування вакцин Використання різних вакцин у схемі двох ін'єкцій не є широко поширеним; немає даних щодо ефективності змішаних введень вакцин проти COVID-19, але очікується, що такі вакцинації не будуть небезпечними або неефективними. Центри з контролю та профілактики захворювань у США рекомендують використовувати змішане введення вакцин лише у виняткових випадках, наприклад, коли друга доза тієї ж вакцини не може бути доставлена ​​в розумний проміжок часу. У Канаді влада досліджувала ефективність змішаного введення вакцин, і врешті-решт рекомендувала використання першої вакцинації вакциною Oxford-AstraZeneca, а потім однією з мРНК-вакцин. У червні 2021 року влада Німеччини рекомендувала використовувати мРНК-вакцини як друге щеплення після щеплення вакциною AstraZeneca молодшим людям як запобіжний захід, щоб уникнути рідкісного побічного ефекту — порушення згортання крові, пов'язаного з вакциною AstraZeneca. Таїланд почав змішувати та підбирати дози вакцин «AstraZeneca» та Sinovac у липні 2021 року через побоювання щодо довгострокового захисту вакцини «Sinovac».

Рівний доступ У 2020 році, коли пандемія COVID‑19 була в розпалі поширення в усьому світі, а розробка вакцини активізувалася, програма COVAX Всесвітньої організації охорони здоров'я прийняла девіз «Ніхто не в безпеці, якщо всі не в безпеці», щоб підкреслити необхідність рівноправної вакцинації. Програма поставила за мету постачати вакцини проти COVID‑19 майже в 100 країн із низьким і середнім рівнем доходу, які не можуть собі їх дозволити. COVAX мав намір зібрати 6,8 мільярда доларів США на закупівлю та доставку вакцин у країни-учасниці пропорційно їхньому населенню. 18 грудня 2020 року програма оголосила про угоди з виробниками вакцин щодо постачання 1,3 мільярда доз для 92 країн із низьким і середнім доходом у першій половині 2021 року.

Проте до середини грудня близько 16 країн, які представляють лише 14 % населення світу, попередньо замовили понад 10 мільярдів доз вакцини або близько 51 % доступних світових запасів. Зокрема, Канада, Австралія та Японія, на які припадало лише 1 % випадків COVID-19 у світі, разом зарезервували близько 1 мільярда доз вакцини, тоді як програма COVAX зарезервувала лише кілька сотень мільйонів доз. На саміті Великої сімки в червні 2021 року США пообіцяли розподілити 500 мільйонів доз вакцини по цілому світу; цей розподіл розпочався 17 серпня.

Попередні замовлення з багатих країн були зроблені протягом 2020 року від 13 різних виробників вакцин, тоді як замовлення для країн із низьким і середнім рівнем доходу були зроблені в основному на вакцину Oxford–AstraZeneca, яка є найдешевшою та не потребує спеціального охолодження.

CEPI, ВООЗ та благодійні організації з постачання вакцин, такі як Фонд Білла і Мелінди Гейтс та GAVI, протягом першої половини 2020 року залучили понад 20 мільярдів доларів США для фінансування розробки вакцини та підготовки до щеплень, особливо для дітей у слаборозвинених країнах. CEPI, який був створений для моніторингу справедливого розподілу вакцин проти інфекційних захворювань у країнах з низьким і середнім рівнем доходу , рекомендував розглянути виробничі потужності, фінансування та закупівлю, а також випуск вакцини з відповідальністю. Незважаючи на спротив деяких виробників вакцин , CEPI переглянув свою політику рівноправного доступу в лютому 2020 року, щоб застосовувати її конкретно до фінансування вакцини проти COVID-19: ціни на вакцини будуть встановлені якомога нижчими для територій, які є або можуть постраждати від спалаху захворювання, для розробки вакцини для якого використовувалося фінансування CEPI; інформація, ноу-хау та матеріали, пов'язані з розробкою вакцини, повинні бути передані (або передані) CEP", щоб він міг взяти на себе відповідальність за розробку вакцини, якщо компанія припинить витрати на перспективну вакцину-кандидата; CEPI матиме доступ до прав інтелектуальної власності (тобто патентів) на багатообіцяючі вакцини та, можливо, керувати ними; CEPI отримає частку фінансових вигод, які можуть бути отримані від розробки вакцини, спонсорованої CEPI, для реінвестування в підтримку своєї місії щодо забезпечення глобальної користі для громадського здоров'я; і Прозорість даних між партнерами з розробки повинна підтримувати Заяву ВООЗ щодо публічного оприлюднення результатів клінічних випробувань, і вимога публікації результатів у публікаціях із відкритим доступом. Міжнародні групи, такі як Центр мистецького активізму та Університети, об'єднані життєво необхідними лікарськими засобами, також виступали за справедливий доступ до вакцин. Вчені заохочували співпрацю між ВООЗ, CEPI, корпораціями та урядами, щоб гарантувати, що вакцини застосовуються у спосіб, що ґрунтується на доказах на основі ризику інфікування, а також у першу чергу надаються медичним працівникам, уразливим групам населення, і дітям.

До середини березня 2021 року 67 країн, переважно в Африці та на Близькому Сході, ще не повідомили про початок щеплень. Країни, які почали вакцинацію, загалом надавали пріоритет таким групам населення, як медичні працівники та особи похилого віку. Також було запропоновано, щоб хворі, яким треба було планові операції, мали пріоритет, оскільки хворий, який одужує після операції, буде більш уразливим, ніж у середньому випадку. Частина оглядачів висловили занепокоєння коротким терміном придатності вакцин Moderna та Pfizer-BioNTech, термін придатності яких закінчується протягом кількох годин після того, як їх виймають із морозильної камери; вони стверджували, що після розморожування вакцини краще ввести цю вакцину будь-кому, кого вдасться знайти, а не викидати флакон.

Станом на березень 2021 року США замовили удвічі більше необхідних доз для покриття власного населення, але залишалося незрозумілим, коли вони можуть поділитися надлишковими дозами з іншими країнами. У квітні 2021 року видання «Vanity Fair» повідомило, що буде важко надати надлишкову кількість вакцини іншим країнам, оскільки уряд США чітко погодився у своїх контрактах із виробниками вакцин використовувати цю вакцину лише в Сполучених Штатах та на їхніх територіях. Виробники звернулися з проханням про цю статтю договору, тому що більшість інших країн не мають такого широкого захисту від відповідальності за вакцини, як закон США про громадську готовність і готовність до надзвичайних ситуацій.

Наприкінці листопада 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала звернення: «Життєво важливо, щоб нерівність у доступі до вакцин проти COVID-19 була терміново усунута, з метою, щоб уразливі групи скрізь, включаючи медичних працівників і людей похилого віку, отримували першу та другу дози, а також справедливі доступ до лікування та діагностики». Нерівність у розподілі вакцин сприяє появі нових варіантів, таких як варіант SARS-CoV-2 Омікрон.Update on Omicron {Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211130170020/https://www.who.int/news/item/28-11-2021-update-on-omicron |date=30 листопада 2021}}

Занепокоєння Було висловлено занепокоєння, що заможні країни можуть отримати свої вакцини в 2020—2021 роках, тоді як країни, що розвиваються, можуть бути виключені з вакцинації до 2023—2024 років. Дані за квітень 2021 року відповідали цьому очікуванню, оскільки 25 % населення в країнах з високим рівнем доходу були вакциновані, порівняно з лише 0,2 % у країнах з низьким рівнем доходу.