Курфюрст (, ), також князь-виборник, принц-електор () — особливий статус імперських князів, що надавав їм повноваження обирати короля Німеччини (Римського короля, ), який після коронації ставав імператором Священної Римської імперії. Титул курфюрста додавався до основного титулу імперського князя, а його земельні володіння мали право називатися курфюрством.
Золота булла 1356 року впорядковувала імперські вибори та закріплювала спадковий статус курфюрста за сімома імперськими князями: Трьома духовними: Майнцьким архієпископом Трірським архієпископом Кельнським архієпископом І чотирма світськими: Богемським королем Рейнським пфальцграфом Саксонським герцогом Бранденбурзьким маркграфом.
В епоху Тридцятилітньої війни до них додався восьмий: Баварський герцог
Після Вестфальського миру, у 1648 році курфюрство, відібране в ході війни, було повернуто Пфальцу. У 1692 було додане дев'яте курфюрство для Брауншвейг-Люнебурга (Ганновера), остаточно оформлене у 1708 році.
В епоху наполеонівських воєн окуповані французами Кельн і Трір втратили виборче право.
У 1803 році у ході німецької медіатизації були додані нові курфюрства — Вюртемберг, Баден, Гессен, Зальцбург, Вюрцбург, Регенсбург.
Зі скасуванням Священної Римської імперії у 1806 колегія курфюрстів припинила існування і формально титул курфюрстів зберігався тільки за володарями Гессен-Кассельського ландграфства, допоки його не приєднали до Пруссії у 1866 році.
Територія, керована курфюрстом, крім своєї звичайної назви, могла також назватися курфюрством.
Основні повноваження та права курфюрстів
Обирати імператора, складати за його участі виборчі капітуляції, займати одну з найвищих імперських посад; Володіти титулом і становищем, рівним королівському; Розробляти законодавство, давати поради імператору з усіх важливих питань імперії, давати свою санкцію без згоди решти рейхстагу в певних випадках (мита, привілеї по розробці рудників); Скликати за власною ініціативою курфюрстську раду; Володіти королівськими повноваженнями у межах своїх власних територій, а також частковим судовим суверенітетом.
Під час відсутності правителя курфюрст Пфальцький призначався імперським вікарієм-заступником у південній Німеччині, курфюрст Саксонський у північній.
Див. також Імперські вибори
Джерела Курфюрст //
Elector, German prince // Encyclopaedia Britannica Войтович Л. В. Священна Римська імперія, онлайн версія //