Кузьми́н — село в Україні, у Щиборівській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1894 особи. Село розташоване на березі річки Случ.
Історія На околицях села виявлено сліди давньоруського поселення XI-XIII ст. Перша писемна згадка про село датується 1462 р.
Село було засновано у 1480 р. З 1517 р. містечко отримує магдебурзьке право. З того ж року проводиться кузьминський ярмарок. Входило до складу заснованої Янушем Острозьким Острозької ординації.Chynczewska-Hennel T. Ostrogski Janusz książę (ok. 1554—1620) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 485.
Власниками села були послідовно: +Власники села КузьминРокиВласникдо 1517 р.Великий князь Литовський1517 - 1620 рр.князі Острозькі1620 - 1673 рр.князі Заславські1675 - 1720 рр.князі Любомирські1720 - 1776 рр.князі Санґушки1776 - 1778 рр.К. Шидловський1778 - 1800 рр.князі Любомирські1800 - 1821 рр.графиня К. Жевуська1821 - 1854 рр.Комісія щодо боргів графині К. Жевуської1854 - 1902 рр.барони де Шодуари1902 - 1917 рр.В. А. Римський-Корсаков, його спадкоємці, Е. Маньковський У 1629 році в Кузьмині було 125 дворів. У 1703 р. за участь у повстанні Семена Палія був арештований війт Кузьмина.
У 1778 році в містечку налічувалося 282 будинки, діяло 6 корчем. У 1825 р. тут діяла підпільна група «Товариства об'єднаних слов'ян».
У XIX ст. в містечку проводилося 12 ярмарків, працювало 3 водяні млини, кілька вітряків, ґуральня, цегельня, 3 корчми та трактир. З 1869 р. функціонувало однокласне народне училище, з 1892 р. — жіноча церковно-парафіяльна школа. Духовні запити населення задовольняли православна церква та єврейська синагога. З 1905 року в селі діяв дитячий притулок.
Населення Кузьмина у 1913 р. становило 4262 особи. У 1919 р. на березі кузьминського ставка червоними козаками В. Примакова було розбито дивізію військ УНР.
У роки НЕПу тут діяли сільськогосподарське, кредитно-кооперативне, бурякове, рибоводне, споживче, скотарсько-молочне товариства. В 1924 р. в Кузьмині було створено комуну і сільськогосподарську артіль, які швидко розпалися. Функціонували олійня, декілька крупорушок та круподерень, дві вапнярки, дві цегельні, ковбасня, водяний та паровий млини тощо. Населення у містечку налічувалось більше 4600 людей. У 1930 р. у Кузьмині пройшла «волинка». Розкуркулено 68 дворів. Село (з 1935 р.) відоме своїми п'ятисотенцями. Репресовано понад 20 людей.
На фронтах Німецько-радянської війни загинуло 208 чол., жертви серед мирного населення склали 268 чол. З кінця 50-х до початку 90-х р.р. існував колгосп «Росія» — одна з найстабільніших сільськогосподарських артілей району.
На початку 90-х років жителі Кузьмина взяли активну участь у Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та президентських виборах. Більше 90 % виборців сказали «так» існуванню незалежної Української держави. З початку російсько-української війни у 2014 році деякі кузьминці брали участь в АТО/ООС. А з початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, багато мешканців міста пішли боронити Батьківщину.
Сучасність Станом на зараз, у селі діє СК «Кузьминський», ССТ, рибна дільниця, медична амбулаторія, середня школа, 7 магазинів, аптека, пошта, АТС. Неподалік від села розташований Кузьминський заказник.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська202099.61%російська70.35%інші/не вказали10.04%Усього2028100%
Символіка
Герб Затверджений в листопаді 1998 року рішенням сесії сільської ради. Автор — В. Ільїнський.
Щит поділений перекинуто-вилоподібно. У першій частині в червоному полі срібний лапчастий хрест; у другій — в лазуровому полі золоте сонце. В третій — в зеленому полі золотий напнутий лук з золотою стрілою, обернений донизу. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежами.
Відомі люди Бенюк Василь Олексійович (* 1959) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Веселовський Сергій Феофанович — член Української Центральної Ради. Глібчук Валентина Антонівна — Член Національної спілки журналістів України. Народилася 11 лютого1950 р. Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працювала у редакції районної газети «Радянські Карпати» (смт Путила Чернівецької області). Навчалася у ВПШ у Києві. Продовжила журналістські діяльність у редакції незалежного тижневика «Вільна бесіда» (м. Чернівці), відтак на посаді редактора телекомпанії ТВА. Галерея
Примітки
Посилання Погода в селі Кузьмин