«За Перекопом є земля» — роман української письменниці Анастасії Левкової, який охоплює історію Кримського півострова з давніх часів до 1990-х років і до анексії Криму Росією. Опублікований у видавництві «Лабораторія» у травні 2023 року.
У 2024 році роман вийшов друком у словацькому видавництві Dajama в перекладі Ондрея Губінського (Ondrej Hubinský), який стажувався в Київському державному університеті ім. Шевченка під час навчання в університеті в Братиславі, переважно займається письмовим та усним перекладами з української мови.
Анотація У романі переплелися кримськотатарська культура, українська література і родинні таємниці. Разом з головною героїнею і її подругами киримли Аліє й українкою Альоною читач проходить довгий шлях від дитинства дівчат аж до анексії Криму Росією. Книга показує поступове проникнення Росії в життя Криму.
Серед кримчан побутує приказка «За Перекопом землі немає», мовляв, байдуже, що діється за перешийком, на материку. Роман показує, що земля є з обох сторін Перекопського перешийку. Тільки варто її пізнати і зшити — відкрити материк для Криму, а Крим для материка.
Анастасія Левкова працювала над книжкою понад 10 років — з 2012 року. Для того, щоб написати роман авторка провела більш ніж 200 розмов із 50 мешканцями Кримського півострова.
Сюжет Книга є оповіддю від першої особи про життя Оксани Утаєвої в Криму з дитинства до зрілості, дорослішання, кохання, самоідентифікації та анексію Криму 2014 року. Оксана росте під впливом трьох культур (кримськотатарської, російської та української), обираючи свою ідентичність. В книзі йдеться про період з кінця 1980-х до анексії 2014 року, розповідь концентрується на житті одного покоління. Персонажами книги є три подруги з Бахчисараю, що мають різні ідентичності Криму і народилися 1986-го або на початку 1987-го року:
Аліє Алімова-Меметова, киримли, донька кримських татар, яким вдалося повернутися на рідку землю в часи перед розпадом СРСР; Альона або Олена, частково русифікована українка; Оксана Утаєва, українізована росіянка — оповідачка твору.
Авторка створила образ етнічної росіянки, яка усвідомила себе українкою. Твір має багато інформації про Крим і кримськотатарську культуру (весільні обряди, субетноси, кухня, література, лайка тощо).
Мотив пошуку національної ідентичності Одним із домінантних мотивів роману є пошук та формування національної ідентичності, що актуалізується в межах як індивідуального психологічного досвіду, так і ширших соціально-історичних трансформаціях. Головна героїня, Оксана Утаєва, перебуває у стані невизначеності щодо належності до трьох різних національних спільнот: української, кримськотатарської та російської. Така розмитість власної ідентичності зумовлює глибинний внутрішній конфлікт, що стає підґрунтям для еволюції її образу. Читач спостерігає за формуванням уявлень героїні про власну національну належність на трьох різних вікових етапах її розвитку — дитинства, юності та дорослого життя. Кожен із періодів характеризується специфічним психологічним, соціальним і культурним оточенням, що по-різному актуалізує питання національної самоідентифікації та визначає ступінь її усвідомленості.
Мотив пошуку національної ідентичності розгортається не лише в межах розкриття образу головної героїні, а й сягає історико-політичного плану змісту. Події роману розгортаються в часи радикальних суспільних трансформацій, адже на травматичний досвід депортації кримських татар за сталінізму накладається новітня російська пропаганда, збройна агресія й анексія Криму. Атмосфера напруги внаслідок суспільно-політичної дестабілізації тиснуть на особистість Оксани, спонукають до визначенні власної національної належності.
Процес становлення української ідентичності Оксани триває впродовж усього роману та має поступовий, багатовекторний характер супроводжується внутрішніми суперечностями, сумнівами, зіткненням різних культурних кодів та переосмисленням минулого. Саме завдяки складності та конфліктності цього процесу авторці вдається переконливо продемонструвати, що національна ідентичність у сучасних умовах постає не як задана чи фіксована константа, а як динамічна структура, яка формується під впливом індивідуального досвіду, історичної пам’яті та соціально-політичних обставин.
Переклади У 2024 році роман було видано словацькою мовою у видавництві «DAJAMA». Про факт публікації повідомила авторка на своїй сторінці у мережі «Facebook». Переклад здійснив Ондрей Губінські.
У 2025 році польське видавництво «Kolegium Europy Wschodniej» оприлюднило переклад роману під назвою «Imiona Krymu» (перекладачка — Йоанна Маєвська-Ґрабовська, художнє оформлення — дизайнер від псевдонімом Pan Kamiński.
У соцмережі Анастасія Левкова також повідомила, що права на переклад книги англійською мовою у 2025 році придбало видавництво «Columbia University Press» у межах грантової програми фонду «Razom for Ukraine».
Досягнення
Бестселер видавництва Лабораторія із загальним накладом понад 50 тисяч примірників (станом на 2024 рік); 2023 року був включений до короткого списку Книги року ВВС; Приз читацьких симпатій Премії книжкових блогерів на фестивалі «Книжкова країна»; 2023 року включений до списку Найкращих книжок за версією ПЕН; Включений до списку найкращих українських книжок 21-го сторіччя від проєкту «Шалені авторки» Віри Агеєвої і Ростислава Семківа.
Примітки