Чилійська іспанська () — національний варіант іспанської мови в Чилі, що відображає норми центральної говірки Сантьяго. При цьому в деяких окраїнних регіонах країни зберігаються і відмінні від національної норми діалекти (андська іспанська на крайній півночі і чилотський діалект на крайньому півдні). Норми чилійської іспанської зазвичай використовують близько 17 мільйонів мешканців республіки, і навіть близько 1 мільйона осіб чилійської діаспори.
Чилійська іспанська відрізняється аспірацією та/або випаданням кінцевої -s (дебуккалізація), випаданням інтервокальної та кінцевої -d, наявністю йєїзму; своєрідністю інтонаційного малюнка та дієслівної парадигми, в якій переважає вербальне восео при збереженні tú як підмета. Збереження tú відбулося багато в чому завдяки діяльності Андреса Бельо (колишній ректор Чилійського університету), який оголосив восео війну.
Чилійське восео +Типологічні форми осео в індикативі Тип −ar −er −ir Восео I типу (Класичне або етимологічне осео) −áis −éis −ís Восео II типу (Усічене; чилійське без-s) −ái(s)* −ís −ís Восео III типу (Класичне аргентинське осео, повністю усічене) −ás −és −ís Восео IV типу (Змішане, перехідне, компромісне, виключно прономінальне) −ás −és −és * У Чилі кінцеві «s» в кінці -ais повністю втрачені в мові носіїв. В результаті, фактична реалізація набуває форм «pensái», «querái», тощо. буд.