Національний день пам'яті жертв геноциду громадян Польської Республіки, вчиненого українськими націоналістами () — офіційна пам'ятна дата в Польщі, що відзначається щорічно 11 липня. Цю дату було обрано тому, що саме неділя 11 липня 1943 року, на думку польських дослідників, стала апогеєм (Волинська кривава неділя) розправ над поляками на Волині та в Східній Галичині, коли збройні загони українських націоналістів одночасно напали на 99 населених пунктів, населених етнічними поляками.

Історія заснування

15 липня 2009 року Сейм Польщі у своїй резолюції (прийнятій одностайною акламацією без процедури голосування) констатував, що Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА) провели «антипольську акцію»масові вбивства, що мали характер етнічної чистки та мали ознаки геноциду". Крім того, Сейм «вшановує пам'ять вояків Армії Крайової, Самооборони Східних Кресів і Селянських батальйонів, які піднялися на драматичну боротьбу за захист цивільного польського населення, а також з болем згадує жертви серед цивільного українського населення».

15 липня 2013 року Сейм прийняв спеціальну постанову до 70-х роковин «Волинського злочину» (така назва вживається в резолюції), в якій зазначається, що злочини ОУН і УПА мали «організований і масовий масштабний характер», що надавало їм «характеру етнічної чистки з ознаками геноциду».

7 липня 2016 року Сенат Польщі прийняв постанову «про питання увічнення пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян II Речі Посполитої у 1939—1945 роках».

22 липня 2016 року Сейм встановив цей день пам'яті жертв Волинської трагедії серед польського населення, організованої бійцями ОУН, УПА, дивізії СС «Галичина» та інших українських формувань під час Другої світової війни. Іншу назву запропонували депутати від Польської селянської партії«День пам'яті польських жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кордонах II РП».

11 липня 2023 року в Польщі в день вшанування 80-тих роковин Волинської трагедії Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської різанини, зосередивши увагу на польсько-українське примирення, яке «роками будувалося представниками обох народів, має також включати визнання провини та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни».

Реакція в Україні Президент України Петро Порошенко у своєму Facebook висловив думку, що «жалкує про рішення польського Сейму. Я знаю, що багато хто захоче використати це для політичних спекуляцій. Проте варто звернутись до заповіту Івана Павла IIми прощаємо і просимо вибачення» . Комітет Верховної Ради України у закордонних справах опублікував спеціальну заяву, в якій висловив «глибоку стурбованість» постановою Сейму. Українська партія «Свобода» засудила рішення польського Сейму.

Оцінка

Протягом 1942—1943 років відбувалися обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення, здійснені Українською Повстанською Армією, що підпорядковувалися ОУН (б)Бульба-Боровець Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981.— С. 251 та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту (107, 202)Ігор Ільюшин. Польське підпілля на території Західної України в роки Другої світової війни , радянських партизанівМіро́слав Чех. Як Москва відкрила браму до пекла на Волині І українці, і поляки були пішаками у грі великих держав // «iPress.ua» from: Mirosław Czech. Jak Moskwa rozpętała piekło na Wołyniu // Gazeta Wyborcza, 08.03.2013 21:14 та українського і польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка виключно польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних Для праць польських істориків характерна тенденція перебільшувати польські жертвиІван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки Андрій Боляновський . Проблема кількості польських жертв волинської трагедії 1943 року // Україна-Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — 2013. — Вип. 6. — С. 129—142Микола Сивіцький. Історія польсько-українських конфліктів. Том 2. Баланс «боротьби за польськість» . — С. 18—27.Кривава Волинь // Українська газета Плюс, 18-31 грудня 2008Володимир Косик. (Париж — Мюнхен). Українсько-польське протистояння під час німецької окупації . — С. 381.Оксана Каліщук. Проблема українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях у роки другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз Володимир Сергійчук. Володимир Сергійчук Втрати населення в ході польсько-українського міжнаціонального конфлікту в роки Другої світової війни та применшення кількості українських жертв, зараховувати загиблих українців від рук поляків, як поляків, що загинули від рук українцівІван Ольховський. Кривава Волинь. — К. — 248 с.

Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежностіСБУ передасть всі архіви КДБ Інституту національної пам'яті. Зокрема, авторитетною вважається думка Володимира Сергійчука, який стверджує, що польська спільнота на західноукраїнських землях неодноразово провокувала антиукраїнські акції (корінного етносу, який захищав власні права) з боку німецької адміністрації в перші роки війни. Сергійчук вважає за можливе виправдати діяльність українців на Волині, як прагненняІващенко О. Волинська трагедія в українській та польській національних історіографіях… — Вип. 11. — С. 175.

На думку низки українських істориків, напади на польські селища здійснювали і спецпідрозділи НКВС, одягнені як бійці УПА, головним чином c метою знищення польського підпілля, змушуючи поляків шукати контакти з червоними партизанами, стимулюючи співпрацю з радянською владою, а також ініціюючи напади на українські села, які особливо підтримували УПА або служили їх базами.

Український інститут національної пам'яті цю трагедію оцінює як соціально-етнічне протистояння між українцями та поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки.

Див. також Свята Польщі , Польща, 2018 Суперечка щодо Польського ордена Білого Орла

Примітки