Франц Карл Едуард фон Ґебгардт (13 червня 1838 — 3 лютого 1925) — балтійський німецький художник портретів та історичних сцен, професор Художньої академії Дюссельдорфа.
Життєпис Народився в родині Фердинанда Теодора фон Ґебгардта (1803–1869), ректора та члена Консисторської ради в Ревалі, та його дружини Вільгельміни, уродженої фон Ґлен (1808–1880). Він закінчив місцеву гімназію в шістнадцять років і вступив до Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де провчився три роки.
Потім він провів два роки в подорожах, провівши деякий час у Карлсруе, де відвідував уроки в Академії образотворчих мистецтв. Він прибув до Дюссельдорфа в 1860 році і став учнем Вільгельма Зона, який надав йому таке щире заохочення, що Едуард вирішив там залишитися. Він оселився на вулиці, на якій жили і творили кілька інших художників у їхніх студіях.
У 1872 році він одружився з місцевою мешканкою Кларою Юнґнік (1851–1897)Civil status of the mayor's office of Düsseldorf from July 26, 1872 – marriage vows, In: Düsseldorfer Volksblatt (No. 92), 1 August 1872.. Наступного року його призначили професором Академії мистецтв. Серед його найвідоміших учнів були Отто Боєр і Карл Шміц-Пляйз.
З нагоди його сімдесятиріччя в 1908 році в в Берліні відбулася велика виставка його робіт. На Große Berliner Kunstausstellung 1918 року він був нагороджений золотою медаллю. Незадовго до смерті він став почесним громадянином Дюссельдорфа. Похований на в Дюссельдорфі.
В його домі і студії на Розенштрасе, 41 влаштований старечий будинок Асоціації взаємодопомоги митців Rosenstr. 41, (E Stadt Düsseldorf) Eduard von Gebhardt-Heim, Altersheim für Künstler vom Verein der Düsseldorfer Künstler z.g.U.u.H., in Adressbuch der Stadt Düsseldorf, 1926, pg.284.. Також його іменем названі вулиці в Ессені та Вупперталі.
Творчість За фахом батька він з самого початку був схильний до релігійної тематики. Його моделями були голландські та німецькі майстри 15—16 століть, і він прагнув до реалістичності зображення. Про нього жартували, що його здобутки у правдивості були його втратою у красіMeyers Großes Konversations-Lexikon, Vol.7 Leipzig 1907, pg.406–407.
Деякі з його найвідоміших біблійних сцен:
«Христос на хресті» (1866, Домський собор, Таллінн) «Таємна вечеря» (1870, Національна галерея, Берлін) «Розп'яття» (1873, Гамбурзька мистецька галерея) «Вознесіння Христове» (1881, Національна галерея, Берлін) «Обмивання тіла Христового» (1883, Дрезденська галерея) «Яків і ангел» (1893, Дрезденська галерея) «Христос і багатий юнак» (1892, Дюссельдорфська галерея) «Нагірна проповідь» (1893, Дюссельдорфська галерея) «Зцілення паралізованого» (1895, музей Бреслау) «Воскресіння Лазаря» (1896, Museum Kunstpalast)
Він також малював чудові портрети; серед них замальовки прототипів селян, які він робив, відвідуючи Естонію. Там він був викладачем відомих естонських художників, таких як Антс Лайкмаа та брати Крістіян і Пауль Рауд. Багато робіт були репродуковані у серіях колекційних карток, випущених шоколадною компанією ШтольверкLorenz, Detlef: Reklamekunst um 1900. Künstlerlexikon für Sammelbilder. Reimer-Verlag, 2000. .
Інші вибрані твори
Список літератури
Подальше читання Dietrich Bieber, Ekkehard Mai: "Gebhardt und Janssen – Religiöse und Monumentalmalerei im späten 19. Jahrhundert", In: Wend von Kalnein: Die Düsseldorfer Malerschule. Verlag Philipp von Zabern, Mainz 1979, , pg.165 ff. Erik Thomson and Günter Krüger: Eduard von Gebhardt – Leben und Werk, Verlag Nordostdeutsches Kulturwerk, Lüneburg 1991 Rudolf Burckhardt: Die Wandgemälde Eduard von Gebhardts in der Friedenskirche zu Düsseldorf : 12 Blätter mit begleitenden Worten, Pestalozzihaus, Düsseldorf 1908 (Online)
Зовнішні посилання
Baltische Historische Kommission: Entry on Gebhardt, Karl Franz Eduard*. In: BBLD – Baltisches biografisches Lexikon digital Gebhardt, Eduard von; in the Ostdeutsche Biografie More works by Gebhardt @ ArtNet Heinrich J. Schmidt: "Eduard von Gebhard" in: Neue Deutsche Biographie (1964), pp.119–120 (Online)