Стівен Гарольд Спендер (; 28 лютого 1909, Кенсінгтон, Лондон, Велика Британія — 16 липня 1995, Вестмінстер) — прозаїк і есеіст.
Життєпис Народився у сім'ї журналіста Гарольда Спендера. Навчався в Університетському коледжі і в Оксфордському університеті, але не отримав диплому і залишив освіту в 1929, переїхавши в Гамбург, потім жив у Берліні і Відні, повернувшись на батьківщину в 1933 році. В 1929 почав роботу над своїм першим романом, «Храм» (), який залишався неопублікованим до 1988 року; Герой роману, не позбавлений автобіографічних рис, подорожує повеймарській Німеччині, відкриваючи власну сексуальність (тема одностатевої любові також широко представлена в книзі) і спостерігаючи за загрозливим поворотом країни у бік нацизму. У 1933 році опублікував збірку віршів, в якій вперше висловив свій протест проти соціальної несправедливості, що згодом став головною темою його творчості. У 1936 вступив у Комуністичну партію Великої Британії (1920), був відомий як соціаліст і антифашист. У 1937 році вирушив до Іспанії, де в той час йшла Громадянська війна в Іспанії, і вступив до лав однієї з інтернаціональних бригад; потрапив у полон до франкістів і деякий час провів в ув'язненні. 1938 року виконав кілька перекладів німецьких класиків. З початком Другої світової війни частково розчарувався в ідеях комунізму; не був призваний на військову службу через проблеми зі здоров'ям. З 1939 по 1941 рік був редактором журналу «Horizon». З 1942 по 1944 рік перебував у лавах добровільної пожежної бригади Кіркланда (одного з районів Лондона), яка гасила пожежі після німецьких бомбардувань.
Після закінчення війни спочатку був членом Союзної контрольної комісії, зайнятої відновленням громадянської влади в Німеччині, потім читав лекції з літератури в університетах Великої Британії та США. В 1965 став першим не-американцем, який отримав посаду консультанта з поезії при Бібліотеці Конгресу США. В 1970 став, незважаючи на відсутність диплома, професором англійської мови в Університетському коледжі Лондона, в 1977 став почесним професором. У 1983 році був посвячений у лицарі. В останні два роки життя Спендер подав два позови проти письменника Девіда Лівітта, якого звинувачував у використанні матеріалу своєї автобіографічної книги в його романі; справу було врегульовано в досудовому порядку: Лівіт видалив зі своєї книги низку епізодів.
Найбільш відомі твори «Poems» (1933), «Vienna» (1934), «Trial of a Judge» (1938), «The Still Centre» (1939), «Ruins and Visions» (1942), «Poems of Dedication» (1947), «The Edge of Being» (1949), «Collected Poems» (1955), «Selected Poems» (1965), «The Generous Days» (1971), «Dolphins» (1994).
Примітки
Посилання Стаття в Encyclopedia Britannica.
Stephen Spender Collection at the Harry Ransom Center profile and poems at Poets.org profile and poems written and audio at Poetry Archive profile and poems at Poetry Foundation
Ernest Hilbert reviews of Stephen Spender's autobiography World Within World. Random House Publishers Stephen Spender Trust «Spender's Lives» — Ian Hamilton, The New Yorker «Stephen Spender, Toady: Was there any substance to his politics and art?» — Stephen Metcalf, Slate.com, 7 February 2005 Stuart A. Rose Manuscript, Archives, and Rare Book Library, Emory University: Stephen Spender collection, circa 1940—1987