Одкрове́ння — за релігійними уявленнями — надприродна передача людям «істин, що походять від бога» й виражають його волю.Одкровення // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 164-165.
Одкровення розглядається більшістю релігій як найважливіше джерело знання, яке надає керівні принципи ставлення людей до бога й один до одного.
У релігійно-ідеалістичній філософії — надчуттєве безпосереднє осягнення істини, доступне лише обраним у момент містичного просвітління.
Одкровенням також називають жанр ранньохристиянської та іудейської літератури (наприклад, Одкровення І. Богослова).
Особливості Кожна релігія містить своє уявлення про шляхи одкровення:
безпосереднє явлення й висловлення богом своєї волі передача божественних істин з допомогою різних знамень прийняття свідчень бога людьми, відзначеними його особливим довір'ямФілоненко М. Одкровення // Українська Релігієзнавча Енциклопедія (різними праведниками, святими, угодниками, церковнослужителями) стан релігійного екстазу, містичного осяяння тощо.
У православ'ї та католицизмі основними видами одкровення вважають святе письмо та святий переказ, в ісламі — Коран.
До одкровень відносять найважливіші з релігійної точки зору положення (догмати), які оголошують недоступними людському розуму та протиставляються науці.
Примітки
Джерела
С. Головащенко. Одкровення // Одкровення // Кишеньковий словник атеїста (укр).— Київ: Політвидав України.— 1978.— С.164-165. Філоненко М. Одкровення // Українська Релігієзнавча Енциклопедія