Стари́й світ — частини земної суші, відомі європейцям до XV століття.
На противагу Новому світу (тобто решті території земного суходолу) Старий світ включає Європу, Азію, Африку та навколишні острови.
Етимологія У контексті археології і світової історії, термін «Старий світ» застосовують до тих частин світу, які мали (непрямий) культурний контакт від початку бронзової доби, що призвело до паралельного розвитку ранніх цивілізацій, здебільшого в помірному кліматичному поясі, що знаходиться приблизно між 45-ю і 25-ю паралелями, в районі Середземномор'я, Межиріччя, Іранського нагір'я, Індійського субконтиненту і Китаю. Ці території сполучав між собою торговий Великий шовковий шлях.
Див. також Ойкумена Доба великих географічних відкриттів
Джерела Старий світ // Твердохлєбов І. Т., Таракчеєв М. Р. Словник-довідник учителя географії. — К., 1981. — С. 114.
Примітки