Конве́нція ОО́Н з морсько́го права́ (ЮНКЛОС від ) — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода, яка встановлює правові рамки для морської та приморської діяльності у світі, зокрема щодо використання природних ресурсів та запобігання забрудненню довкілля, а також збереження миру.

1970 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, оголосивши ресурси дна морів і океанів за межами національної юрисдикції «загальною спадщиною людства», яку не мають права привласнювати собі жодна держава або особа. 1973 року Асамблея скликала IIII Конференцію ООН з морського права, результатом роботи якої стало ухвалення в 1982 році в Монтего-Бей (Ямайка) Конвенції ООН з морського права. 1994 року була прийнята додаткова Угода про здійснення частини XI Конвенції. Конвенція і Угода набули чинності відповідно 16 листопада 1996 року і 28 липня 1998 року.

Конвенція ООН з морського права передбачає нормативне регулювання таких міжнародно-правових інститутів: територіальне море і прилегла зона; протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства; континентальний шельф; відкрите море; режим островів; міжнародний район морського дна.

Органи з розгляду та вирішення міжнародних морських справ: Міжнародний трибунал з морського права (Гамбург, Німеччина) Міжнародний орган з морського дна (Кінгстон, Ямайка) Комісія з делімітації континентального шельфу (Нью-Йорк, США)

Права держав, що не мають виходу до моря Конвенція встановлює певні права для держав, що не мають виходу до моря, тобто держав, які не мають морського узбережжя. Такі держави мають право на доступ до моря і від нього в цілях здійснення прав, передбачених в Конвенції, у тому числі прав, що відносяться до свободи відкритого моря і загальної спадщини людства. З цією метою вони користуються свободою транзиту через території держав транзиту всіма транспортними засобами. При цьому такий рух не підлягає обкладенню ніякими митними зборами і податками або іншими зборами, за винятком зборів, стягуваних за конкретні послуги, що надаються у зв'язку з таким рухом. Держави транзиту повинні вживати всіх належних заходів з метою уникнути затримок або інших труднощів технічного характеру в транзитному русі.

Судна, плаваючі під прапором держав, що не мають виходу до моря, користуються в морських портах тим же режимом, що і режим, який надається іншим іноземним судам.

Див. також Конвенція ООН з морського права 1982 Міжнародні води

Примітки

Література В. С. Ржевська. Конвенція ООН з морського права // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X І. Забара. Підводних кабелів і трубопроводів ушкодження // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

Посилання Конвенція ООН по морському праву 1982 // Комісія з питань кордонів континентального шельфу //