Головування Швеції 2023 року було частиною одинадцятого тріумвірату головувань, який розпочався у 2022 році та до якого також входили Франція та Чеська Республіка. Це було третє головування Швеції після головування у 2001 та 2009 роках.

Девізом третього головування Швеції в Раді ЄС було: Зробити ЄС безпечнішим, вільнішим та екологічнішим.

Пріоритети

Чотирма пріоритетами головування Швеції в Раді ЄС були:

Безпека, Конкурентоспроможність, Зелений клімат та енергетична трансформація, Демократичні цінності та верховенство права

Курс Шведське головування працювало над зміцненням потенціалу ЄС у сфері готовності до криз та кризового менеджменту, а також ініціювало дискусії щодо того, як ЄС може найкраще підготуватися до майбутніх викликів з огляду на майбутнє розширення.

Було вжито численні заходи для надання Україні політичної, економічної, військової, гуманітарної та правової підтримки.

Основна увага в роботі Ради з економічних та фінансових питань була зосереджена на невизначеній економічній та безпековій ситуації, при цьому підтримка України та економічні наслідки російської агресивної війни були одними з головних питань порядку денного. Конкретного прогресу було досягнуто щодо Союзу ринків капіталу, регулювання криптоактивів, зусиль щодо боротьби з ухиленням від сплати податків та шахрайством, а також перегляду економічного управління.

Робота Ради з питань юстиції та внутрішніх справ була зосереджена на пакті про міграцію та притулок, наслідках російської агресії проти України для внутрішньої безпеки, боротьбі з організованою злочинністю та збереженні верховенства права.

Доступ до ліків був пріоритетною сферою шведського головування, оскільки їх дефіцит загострився під час пандемії COVID-19. Резистентність до антимікробних препаратів була ще одним пріоритетним питанням.

Шведське головування виступало за зміцнення європейської конкурентоспроможності та тверде включення довгострокової конкурентоспроможності та продуктивності до порядку денного ЄС. За ініціативою головування Європейська комісія представила довгострокову стратегію стимулювання зростання та продуктивності, зосередившись на таких темах, як цифрова трансформація, торгівля та інновації.

Головування також мало на меті сприяти справедливому та сталому використанню простору.

Тривала робота над прискоренням переходу до довгострокової сталої транспортної системи з інфраструктурою та транспортом, що мають низький вплив на клімат.

Шведське головування мало по-різному реагувати на наслідки російського вторгнення в Україну. Це включало надання підтримки з сільськогосподарського резерву секторам, які постраждали від ринкових збоїв, та вирішення конкретних проблем, з якими стикаються держави-члени, що межують з Україною.

Пропозиції з пакету «», метою якого є скорочення викидів ЄС щонайменше на 55 відсотків до 2030 року як крок до кліматичної нейтральності до 2050 року, були включені до пакету, і з Європейським парламентом було досягнуто подальших домовленостей.

Бюджет Бюджет головування оцінюється приблизно в 3,5 мільйона євро на 2021 рік, 31 мільйон євро на 2022 рік та 76 мільйонів євро на 2023 рік. Таким чином, загальний бюджет становить приблизно 110 мільйонів євро протягом трьох років.

Бюджет було розраховано на основі результатів попереднього головування Швеції в Раді ЄС у 2009 році.

Див. також

Швеція в Європейському Союзі

Посилання

Головування Швеції в Раді Європейського Союзу Вісімнадцятимісячна програма Ради (з 1 січня 2022 року по 30 червня 2023 року)