Вільгельм Адольфович Курц (, місто Відень, Австро-Угорщина, тепер Австрія — розстріляний , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету обласної ради Трудової комуни Німців Поволжя, голова Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя. Представник АРСР Німців Поволжя у ВЦВК РРФСР з 1924 до 1929 року.

Життєпис Народився в родині гірничого робітника. Родина невдовзі після народження сина емігрувала до Російської імперії. Вільгельм Курц рано залишився сиротою. Закінчив німецьку школу для бідних і незаможних сиріт, Тифліське (Тбіліське) реальне училище, короткострокові електротехнічні курси.

З початком Першої світової війни, як іноземний підданий, заарештований і відправлений у заслання до Казані. Звільнений після Лютневої революції 1917 року. З 1917 року — активний організатор Австро-Угорської ради робітничих і солдатських депутатів у Казані.

Член РКП(б) з 1 травня 1919 року.

Влітку 1919 року виїхав до Москви. З серпня 1919 року — голова Центральної ради австро-угорських робітничих і солдатських депутатів. Завідував Центральним Бюро німецьких комуністичних секцій, входив до складу Федерації іноземних груп при Комінтерні.

У 1920 році ЦК РКП(б) делегував Курца до Області німців Поволжя для участі в обласному з'їзді Рад та партійній конференції. Тоді ж за клопотанням обласного комітету РКП(б) Трудової комуни (Області) німців Поволжя ЦК РКП(б) ухвалив рішення направити Курца на роботу в Поволжя.

З липня 1921 року — голова обласної Ради народного господарства (РНГ) Трудової комуни німців Поволжя.

10 листопада 1922 — 6 січня 1924 року — голова виконавчого комітету обласної ради Трудової комуни Німців Поволжя.

12 січня 1924 — листопад 1929 року — голова Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя.

У березні — травні 1925 року відвідав Німеччину з неофіційним візитом (як голова Німволбанку) з метою встановлення економічних і культурних контактів між АРСР Німців Поволжя і Німеччиною, повернення емігрантів. Зустрічався з президентом Німеччини Ф. Ебертом. 18 травня 1928 року — учасник зустрічі делегації керівників АРСР Німців Поволжя з Йосипом Сталіним з питання входження республіки до Нижньо-Волзького краю.

У 1930—1931 роках — заступник народного комісара освіти Російської РФСР.

У 1931 — листопаді 1937 року — голова правління Всесоюзного акціонерного товариства «Інтурист», член колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР.

3 листопада 1937 року заарештований органами НКВС СРСР у справі «про підпільну націоналістичну фашистську організацію» в АРСР Німців Поволжя. 27 квітня 1938 року засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до вищої міри покарання за звинуваченням в участі в контрреволюційній націоналістичній організації. Розстріляний 10 травня 1938 року, похований на полігоні «Комунарка» Московської області.

Посмертно реабілітований Військовою колегією Верховного суду СРСР 9 березня 1957 року.

Примітки

Джерела Курц Вильгельм Адольфович (Kurz Wilhelm) Курц Вильгельм Адольфович