Едіт Марі Дей (; 10 квітня 1896, Міннеаполіс, Міннесота, США — 1 травня 1971, Лондон, Велика Британія) — американська акторка та співачка, відома своїми ролями в едвардіанських музичних комедіях та оперетах. Досягла популярності спочатку на Бродвеї, а згодом стала однією з найвизначніших зірок лондонського Вест-Енду.
Біографія
Ранні роки та початок кар'єри
Едіт Марі Дей народилася 10 квітня 1896 року в Міннеаполісі, штат Міннесота.
Сценічну кар'єру розпочала на Бродвеї у 1916 році, дебютувавши в мюзиклі Pom-pom. Того ж року з'явилася у постановці Follow Me. Наприкінці 1917 року отримала головну роль у музичній комедії Going Up. Вистава мала великий успіх і витримала 351 показ"Going Up, 1917". Internet Broadway Database, accessed November 6, 2013.
У 1918—1920 роках Дей знялася в кількох німих фільмах The Grain of Dust (1918), A Romance of the Air (1918) та Children Not Wanted (1920)Named Edith Day as Correspondent, The New York Times, May 5, 1921, p. 3Miss Edith Day, The Times, May 3, 1971, p. 14.
Успіх у «Ірен»
Справжній прорив у кар'єрі настав у 1919 році, коли Дей виконала головну роль у бродвейському мюзиклі «Ірен» ()Kenrick, John. "Who's Who in Musicals: Additional Bios – Day, Edith", Musicals101.com, accessed November 6, 2013. Вистава мала величезний успіх, і вже через п'ять місяців після прем'єри акторку запросили відтворити свою роль у лондонській постановці в театрі «Емпайр». Лондонські критики захоплено прийняли її виступ, що стало початком її багаторічної кар'єри у Великій Британії.
У 1920 році вона записала пісню Alice Blue Gown, яка стала одним із найвідоміших музичних номерів із мюзикла. Пізніше здійснила низку записів уривків зі своїх театральних постановок"Artist Biography: Edith Day", Allmusic, accessed November 6, 2013.
Бродвей та Вест-Енд
Після повернення до США Дей зіграла у двох бродвейських постановках: Orange Blossoms (1922) та Wildflower (1923).
Невдовзі вона остаточно переїхала до Лондона, де стала провідною акторкою музичного театру Вест-Енду. Найбільший успіх їй принесли ролі у виставах Rose-Marie (1925, 581 вистава в Королівському театрі на Друрі-Лейн), The Desert Song (1927, 432 вистави), Show Boat (1928, 350 вистав), Rio Rita (1930). Упродовж 1920–1930-х років вона вважалася однією з найпопулярніших зірок британського музичного театру.
Крім роботи на сцені, Дей регулярно виступала на радіо та брала участь у концертних і вар'єте-програмах.
Пізні роки
На початку 1940-х років Едіт Дей завершила активну сценічну кар'єру. Її останньою великою роллю стала участь у виставі Sunny River (1943).
У 1960 році вона ненадовго повернулася на сцену, зігравши у п'єсі Waiting in the Wings драматурга та композитора Ноела Каварда.
У 1962 році взяла участь у лондонській постановці мюзиклу Sail Away у театрі «Савой». Її виконання було зафіксовано на оригінальному акторському записі вистави.
Особисте життя і смерть
Едіт Дей була одружена тричі. У 1919 році вона одружилася з театральним продюсером Карлом Карлтоном. Шлюб завершився розлученням у 1922 році.
У 1923 році її другим чоловіком став актор Пет Сомерсет, з яким вона разом виступала у лондонській постановці «Ірен». Подружжя розлучилося у 1927 роціEdith Day Takes Actor as Husband, Los Angeles Times, 21 May 1923, p. 14; Forgive Me, Pleads the Now Penitent Wife, Syracuse Herald (Syracuse, New York), 20 February 1927. Від шлюбу з Петом Сомерсетом мала сина, який загинув під час Другої світової війни.
Третім чоловіком акторки був Генрі Горн, який помер раніше за неї. Едіт Дей померла 1 травня 1971 року в Лондоні у віці 75 років. Поминальне богослужіння відбулося у церкві Святого Павла в районі Ковент-Гарден. Під час церемонії акторка Анна Нігл виголосила пам'ятну промову.
Спадщина Ім'я Едіт Дей увійшло до історії британського та американського музичного театру. Вона стала однією з перших американських артисток, які досягли однакового успіху як на Бродвеї, так і у Вест-Енді.
На її честь названо коктейль Edith Day, до складу якого входять сухий джин, грейпфрутовий сік, цукор та яєчний білок.
Примітки
Посилання