Carex siroumensis — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Пн.-сх. Китай, Північна Корея, північна та центральна частина Японії. Цей кореневищний геофіт росте переважно в субальпійському біомі.
Опис Кореневище коротке, здерев’яніле, косе. Стебла утворюють густі дернинки, 10–22 см заввишки, тонкі, стиснуто-тригранні, злегка шорсткі; біля основи вкриті світло-коричневими піхвами, що згодом розпадаються на паралельні волокна. Листки дорівнюють стеблу або коротші за нього; пластинки лінійні, 1–2 мм завширшки, майже плоскі або іноді згорнуті, краї шорсткі, верхівка загострена. Колосків 3–7; верхівковий колосок двостатевий (жіночі квітки внизу, чоловічі — вгорі), рідше чоловічий, булавоподібний, 1,4–1,8 см завдовжки; решта колосків жіночі, циліндричні, 1–2 см завдовжки; один або два верхні колоски зближені, сидячі або майже сидячі, найнижчий — дещо віддалений, на довгій ніжці. Луски жіночих квіток пурпурово-бурі, еліптично-яйцеподібні, 2,5–3,5 мм завдовжки, з білими плівчастими краями; середня жилка жовто-зелена, виходить за межі луски у вигляді короткого вістря; верхівка гостра. Мішечки жовто-зелені або пурпурово-бурі на верхівці, довші за луску, довгасто-ланцетні, стиснуто-тригранні, 4–5,5 мм завдовжки, перетинчасті, вкриті волосками, зі слабко вираженими жилками; основа клиноподібна, краї шорсткі, верхівка поступово звужується в носик. Горішки світло-коричневі, вільно вміщені в мішечок, довгасті, стиснуто-тригранні, 2–2,5 мм завдовжки; біля основи мають ніжку завдовжки бл. 1 мм. Цвітіння та плодоношення: липень–серпень. Населяє альпійські луки, щілини скель, скелясті схили; на висотах 2000–2400 метрів над рівнем моря.
Примітки