Черкаський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Адміністративний центр — місто Черкаси.
У 1795-96 роках існував Черкаський повіт у складі Вознесенського намісництва.
Розташування
Повіт знаходився на південному сході Київської губернії, мав загалом трикутний контур і найбільший протяг в 80 верст (85 км) з півночі на південь і в 84 версти (89 км) із заходу на схід. З північного сходу межував із Золотоніськім повітом Полтавської губернії, відокремлюваним від нього Дніпром, на півдні з Чигиринським, південному заході з Звенигородським, північному заході з Канівським повітами. Площа повіту становила близько 3 500 км².
Історія
На сторінці Черкаського староства стверджується, що повіт згадувався декілька разів на межі 15 — 16 століть.
Черкаси з давніх часів вважалися князівським маєтком, де був замок для захисту від татар. У 1434 році був призначений перший намісник Черкас — Кміта Александрович ().Призначений у 1501 намісником Міхал Халецький () мав титул старости Черкас.
По смерті Хмельницького власники Черкаських земель змінювались декілька разів поки зрештою землі не стали староством.
Після третього поділу Польщі, 27 січня 1795 було утворено Вознесенську губернію де з'явився Черкаський повіт, а вже 7 листопада 1795 губернію перетворено у намісництво. 12 грудня 1796 Вознесенське намісництво зовсім зникає, а його територія, разом з територією Катеринославського намісницта і Таврійською областю об'єднуються у величезну Новоросійську губернію.
Зрештою у липні 1797 року Черкаський повіт переходить до Київської губернії. У 1799 році його було об'єднано з Чигиринським повітом, але у 1800 році він знову відновлений.
Населення
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 307 542 чоловік. З них 84,93 % — українці, 9,82 % — євреї, 4,17 % — росіяни.
В повіті було 644 населених пункти, зокрема 1 місто, 11 містечок, 71 село, 18 селищ, 11 слобід і одна колонія. Великих населених пунктів, що мали понад 3000 жителів, було 26.
1920—1922 у складі Кременчуцької губернії.Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»
Адміністративний поділ 1861 рік Волості: Байбузівська, Балакліївська, Березняківська, Білозірська, Буртівська, Валявська, Вязівська, Головятинська, Городиська, Деренковецька, Завадівська, Жаботинська, Ковалиська, Костянтинівська, Ксаверівська, Матусівська, Межиріцька, Мліївська, Моленянська, Лозанівська, Носачівська, Орловецька, Попівська, 2-га Попівська, Прусівська, Ротмистрівська, Самгородська, Свинарська, Смілянська, Станіславчицька, Старосільська, Сунківська, Ташлицька, Тернівська, Тубольцівська, Хмільнянська, Хлистунівська, Шелепухівська, Яблуновецька.
Переписи населення 1808 рік. Перепис євреїв Черкаського повіту орендарів закладів з продажу спиртних напоїв
Див. також :Категорія:Населені пункти Черкаського повіту
Джерела Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
Примітки