Гера́т (, — Александрія-Аріана) — місто на північному заході Афганістану у долині річки Геріруд, центр однойменної провінції на кордоні з Іраном. Третє за величиною місто країни. За даними перепису 2006 року, населення становило 394 000 осіб, оцінка на 2021 рік — 592 000. У давнину — один із центрів караванної торгівлі на маршруті Великого шовкового шляху.
Історія Історія міста умовно поділяється на доісламський та ісламський періоди.
Доісламський період На місці, де нині стоїть місто, з 500 років до н. е. існувало поселення Арея. Так як власне місто було прикордонним, то населення становили переважно вихідці з Ірану та Персії. До наших часів про цей регіон дійшли згадки періоду правління Ахаменідів (550—330 роки до н. е.). Геродот зазначав, що арейці були у складі військ Ксеркса у його війнах з Грецією (близько 480 року до н. е.). В 330 році до н. е. Олександр Македонський захоплює місто, назвавши його Артакоаною.
Ісламський період
При Саманідах Герат — одне з головних міст Хорасану.
У 1221 був узятий монгольськими військами, а потім зруйнований майже дощенту.
У 1236 місто знову відновлене і заселене.
У XIII — XIV століттях історія Герата пов'язана з династією Куртів. У зв'язку з руйнуванням монголами Мерву і Балху торгові шляхи з Персії в Індію та Китай йшли через Герат.
У XV столітті при Тимуридах досягає найбільшого розквіту. У цей час став найбільшим торговельним, ремісничим і культурним центром регіону, мав зв'язки з Індією, Китаєм, Московською державою та іншими країнами. У цей період місто і його передмістя забудовуються чудовими мечетями, палацами, частина яких збереглася до наших днів.
У XVI столітті місто було підпорядковане Сефевідам, проти яких населення міста неодноразово піднімало повстання, одне з них завершилося утворенням в 1716 році Гератського князівства.
У 1732 захоплений Надир-шахом.
У 1747 увійшов до складу Дурранійської держави, а після її розпаду на початку XIX століття знову став незалежним.
мер — Зана Вахіде
Оволодіти Гератом прагнули Іран, який користувався підтримкою Росії, й Афганістан, підтримуваний Великою Британією. В 1837 війська іранського шаха Мохаммеда обложили Герат. Це викликало різке невдоволення Англії, вона вимагаючи виведення іранських військ з території Гератського князівства, ввела свій флот у Перську затоку. У березні 1841 іранські війська були виведені. У 1851 помер правитель Герата Яр Мохаммед-хан і за владу в Гераті боролися правителі сусіднього Кандагару, емір Афганістану, шах Ірану й Англія. У зв'язку з включенням Кандагара до складу Афганістану в 1855 іранські війська знову рушили до Герату під приводом захисту його від захоплення Афганістаном, це послужило для Англії приводом для нападу на Іран. Місто сильно постраждало від англійської артилерії.
У 1863 остаточно приєднаний до Афганістану.
У 1979 місто сильно постраждало від бомбардування радянською авіацією.
Визначні пам'ятки Цитадель Герату. Найстаріші споруди датуються часом Олександра Македонського. Перебудована в XV столітті. Соборна мечеть Джума-Масджид (XVI століття) Мавзолей Гохаршад (перша половина XV століття) Мінарети, що входили в грандіозний ансамбль Мусалла, зруйнованого в 1885 англійцями. Музей моджахедів — музей, створений у 2010 році, присвячений Інтервенції Радянського Союзу в Афганістан (1979—89) та опору моджахедів проти радянських загарбників.
Клімат
Персоналії Відомі особистості, пов'язані з Гератом Александр Македонський Нізамаддін Мір Алішер Навої Джамі Гохаршад Шахрух Аббас I Великий Шейхзаде Алішер Навої
Уродженці Надія Анжуман (1980—2005) — афганська поетеса.
Примітки
Джерела Герат на bse.sci-lib.com Інформація про Герат на 101msp.ru Історія Герату на encyclopedia.stateuniversity.com