Румуни в Україні проживають переважно на територіях, що межують з Румунією - на Буковині (115 тис., 76% румунів України) та Північній Мармарощині (32 тис., 21% румунів України).
Румуни — сьома за чисельністю етнічна меншина України. Згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31 % населення держави. Серед румунів 92% визнали рідною мовою румунську, 6% — українську, 1,5% російську.
Історія Румунському заселенню Південної України сприяло те, що і ця частина України, і сусідня Молдова з XVI століття перебували під турецькою зверхністю, так що перехід румун з Молдови на малозаселене лівобережжя Дністра не зустрічав перешкод. Тоді молдовські селяни тікали цілими селищами в Україну, де соціальні умови були кращими. Кількість румун в Україні ще значно зросла, коли 1791 року територія між Дністром і Бугом перейшла у володіння Російської імперії і російський уряд надав у ній молдовським поміщикам і урядовцям великі землеволодіння (1792 — 260 тисяч десятин землі у Ананьївському й Тираспольському повітах, які здебільшого заселялися утікачами з Молдови). Деяка частина румунів оселилася і на схід від Південного Бугу.
Румунські поселенці брали участь у гайдамацьких повстаннях, їх поселювано разом з українцями у військових поселеннях Південної України. За російським переписом 1897 року на території 9 українських губерній жило 185 000 румунів, у тому числі в губерніях: Херсонській — 147000, Подільській — 27 000, Катеринославській — 9 000; без заселеної суцільно румунами вузької смуги Херсонщини положеної на лівому березі Дністра (вона 1924 року увійшла до складу Молдавської Автономної ССР) їх було близько 100 000. На цій самій території за переписом 1926 року жило 268 (142) 000 румунів. Закріпленню румунського населення на українських Центральних і Східних Землях сприяло створення Молдавської Автономної ССР (1924 — 40), а згодом Молдавської РСР. Значне число румунів жило в українських частинах Буковини (32 000) і Басарабії (в Хотинщині — 36 000, в Аккерманщині — 82 000), які у 1918-40 входили до складу Румунії (числа на 1930, приблизні). + Розселення румунів в Україні, 2001 рік Регіон Чисельність (тис. чол)Частка Чернівецька114,6 12,5% Закарпатська32,1 2,6 % Інші регіони4,3 Всього151,0 0,3 %
+НаселенняКількістьміського32.401 21,5%сільського118.588 78,5%Всього150.989 100.0%+
За переписом населення з 1970 в УРСР жило 112100 румунів і 265900 молдован, тобто разом 378 000 Румунів (0,8 %) всього населення УРСР). Число румунів в УРСР збільшилося ще й тому, що до складу УРСР увійшли також невеликі окрайки румунської етнічної території на Буковині і в сусідній частині Молдови та румунській етнічний землі у Мармарощині на Закарпатті, який простягається на північ від Сиготу з осередками: Солотвина і Нижня та Середня Апша — Нижнє і Середнє Водяне (він постав у 13-15 століттях). 74,6 % румунів живе по селах, 25,4 % — у містах. +19591970197919892001 Чисельність, тис 100,9 112,1 121,8 134,8 151,0 Частка, % 0,24% 0,24% 0,25% 0,26% 0,31%+
Найбільше румунів живе у Чернівецькій області — 114,6 тис. або 12,5% всього населення. Вони заселюють частково райони Глибоцький (45,3%), Сторожинецький (36,8%), Новоселицький (6,8%), та майже повністю - Герцаївський (91,5%). Румуни також проживають у Тячівському (12,4%) та Рахівському (11,6%) районах Закарпатської області, де їх налічується 32,1 тис., або 2,6% населення області. + Вікова структура, 2001 рікВікЧисельність 0-1434.43022.8% 15-6498.06065.0% >6518.49912.2%+
Мова
Румунська мова є шостою за поширеністю мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.
Рідна мова румунів України за переписамиИтоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
+ 1970 1979 1989 2001 румунська64,5%41,0%62,3%91,7% українська8,9%10,3%9,8%6,2% російська2,1%3,1%3,5%1,5% молдовська24,2%45,5%24,3%0,5%
За переписом 2001 року, серед румун України вказали на вільне володіння мовами:Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють румунською - 94,5% російською - 45,5% українською - 43,9%
Вільне володіння мовами серед румунів УРСР за даними перепису 1989 р.: румунською та молдовською - 90,9% російською - 53,7% українською - 16,9%
Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року. Місто/Район Область Рідна мова румунська Румуни за національністю Румунськомовні / румуни Герцаївський районЧернівецька 92,2%91,5%101% Глибоцький районЧернівецька 40,1%45,3%89% Сторожинецький районЧернівецька 35,4%36,8%96% Тячівський районЗакарпатська 12,4%12,4%100% Рахівський районЗакарпатська 11,5%11,6%99% Новоселицький районЧернівецька 9,3%6,8%138% м. ЧернівціЧернівецька 3,3%4,5%73%
Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. румунську мову назвали рідною більшість населення. Населений пункт Район Область % румунськомовних с. ПещераТячівський район Закарпатська100,0 с. Підвальне Герцаївський районЧернівецька99,3 с. ТопчиноТячівський районЗакарпатська99,1 с. Петрашівка Герцаївський районЧернівецька98,9 с. Велика Буда Герцаївський районЧернівецька98,7 с. Мала Буда Герцаївський районЧернівецька98,6 с. Середнє Водяне Рахівський районЗакарпатська98,6 с. Глибокий ПотікТячівський районЗакарпатська98,4 с. Тернавка Герцаївський районЧернівецька98,4 с. Добрік Рахівський районЗакарпатська98,3 с. Хряцька Герцаївський районЧернівецька98,3 с. Байраки Герцаївський районЧернівецька98,1 с. Круп'янське Герцаївський районЧернівецька98,1 с. Станівці Глибоцький районЧернівецька98,1 с. Великосілля Герцаївський районЧернівецька98,0 с. ГлибочокСторожинецький районЧернівецька97,8 с. Нижня Апшадо 2004 — Діброва Тячівський районЗакарпатська97,6 с. Волока Глибоцький районЧернівецька97,5 с. Дяківці Герцаївський районЧернівецька97,5 с. Їжівці Сторожинецький районЧернівецька97,3 с. Біла Церква Рахівський районЗа адмінподілом на момент переписуЗакарпатська97,0 с. ПодішорТячівський районЗакарпатська97,0 с. КупкаГлибоцький районЧернівецька96,9 с. ПолянаГлибоцький районЧернівецька96,6 с. Молниця Герцаївський районЧернівецька96,5 с. Годинівка Герцаївський районЧернівецька96,4 с. Грушівка Глибоцький районЧернівецька96,4 с. БагринівкаГлибоцький районЧернівецька96,3 с. Буківка Герцаївський районЧернівецька96,1 с. Йорданешти Глибоцький районЧернівецька95,8 с. Буденець Сторожинецький районЧернівецька95,7 с. Нижні ПетрівціСторожинецький районЧернівецька95,7 с. Нижні Синівці Глибоцький районЧернівецька95,5 с. Горбова Герцаївський районЧернівецька95,3 с. Куликівка Герцаївський районЧернівецька95,2 с. Верхні Петрівці Сторожинецький районЧернівецька94,7 с. ОпришениГлибоцький районЧернівецька94,3 с. Луковиця Герцаївський районЧернівецька94,6 с. Верхні Синівці Глибоцький районЧернівецька94,2 с. РопчаСторожинецький районЧернівецька94,0 с. Могилівка Герцаївський районЧернівецька93,3 с. Остриця Герцаївський районЧернівецька93,2 смт КрасноїльськСторожинецький районЧернівецька92,3 с. ПросікаГлибоцький районЧернівецька92,2 с. Банчени Герцаївський районЧернівецька92,1 с. ДимкаГлибоцький районЧернівецька91,8 с. Лунка Герцаївський районЧернівецька91,8 с. Карапчів Глибоцький районЧернівецька91,0 с. СучевениГлибоцький районЧернівецька87,6 с. Радгоспівка Герцаївський районЧернівецька82,1 с. ЧудейСторожинецький районЧернівецька82,1 с. ТереблечеГлибоцький районЧернівецька80,7 с. Плаюць Рахівський районЗакарпатська78,2 с. ЧерешСторожинецький районЧернівецька71,3 с. АршицяСторожинецький районЧернівецька69,5 м. Герца Герцаївський районЧернівецька68,1 с. Цурень Герцаївський районЧернівецька66,6 с. Бояни Новоселицький районЧернівецька63,5 с. Остриця Новоселицький районЧернівецька60,1 смт Солотвино Тячівський районЗакарпатська56,5 с. Просокиряни Глибоцький районЧернівецька56,1
Культура
Румуни в Україні користуються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією. У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Спілки Письменників України пише румунською мовою.
Релігія У 106 православних церквах та монастирях богослужіння відбувається румунською мовою. Прізвища Мендрул, Негрескул, Негруца, Барбанягре, Боцюл, Щеул(-ов), Флорескул, Мереняну, Мустяце, Лягул.
Див. також Румуни у Чернівецькій області Волохи (закарпатські «білі цигани») Румунізація Румунська мова в Україні Українці в Румунії Українська мова в Румунії
Джерела та література П. Овчаренко. Румуни в Україні //
Література Iorga N. Ucraina moldovenească. Яси 1913; Iorga N. Românii de peste Nistru. Яси 1918; Draghiccsco D. et Murgoci. Les Roumains d'Ukraine. Париж 1919; Хоменко А. Національний склад людности УСРР. X. 1931; Наулко В. Географіічне розміщення народів в УРСР. К. 1966.
Примітки