Житлово-комунальне господарство Києва — сукупність усіх галузей інфраструктури міста Києва, які забезпечують цілодобову життєдіяльність усіх мешканеців та гостей столиці України у звичайних умовах та під час військового стану.
Житловий фонд міста
Житловий фонд міста Київ складається з 10,5 тис. житлових будинків (10,35 тис. будинків загальною площею 64,9 млн м², а також 22,95 тис. жилих будинків приватного сектору площею 2,4 млн м²), які у переважній більшості знаходяться у незадовільному технічному стані, спостерігається його старіння. Близько 2500 будинків-споруджені до 1941 року.
Забезпеченість населення житлом у розрахунку на одну особу залишається на відносно низькому рівні — 20,3 м². За цим показником Київ поступається більшості європейських столиць (для порівняння — в Берліні — понад 38, Римі — 35, Мадриді — 30 м²).
Для досягнення на перспективу до 2015 року мінімального соціального стандарту розвинутих країн (25 м²) необхідне зростання обсягів житлового будівництва на рівні не менше 10 % на рік, а також здешевлення вартості житла, оскільки сьогодні воно є практично недоступним для осіб із середнім рівнем доходів, особливо молодих сімей. Нині можливості виконання цих цілей обмежують: складність і тривалість процедури отримання дозвільних документів на будівництво; недостатня ефективність фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення та довготермінових банківських кредитів, недосконалість системи гарантій, страхування інвестицій та захисту прав інвесторів; повільні темпи модернізації матеріально-технічної бази будівельних організацій і технологій будівництва, що зумовлює його надмірну ресурсоємність; неврегульованість діяльності на ринку нерухомості численних посередницьких структур.
Утримання житлового фонду
В системі утримання житлового фонду міста Києва на сьогодні зберігається монополія житлово-експлуатаційних організацій комунальної власності.
Експлуатацію й утримання житлового фонду здійснюють: 133 житлово-експлуатаційні організації, у тому числі 99 приватних; із 258 будинків об'єднань співвласників багатоквартирних будинків 235 будинків перебувають на самообслуговуванні; з 929 будинків житлово-будівельних кооперативів 611 будинків утримуються власними силами правлінь цих кооперативів; 250 інвестиційних жилих будинки обслуговують 43 житлово-експлуатаційні організації різних форм власності.
Станом на 01.03.2010 у м. Києві налічується 498 ОСББ (в 2009-му році створено 32 об'єднання).
При цьому, частка створених ОСББ на загальний житловий фонд м. Києва (10 502 житлових будинки) становить 4,71 %.
В місті спостерігається надзвичайно низька активність щодо створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, це пов'язано, зокрема, з відсутністю на рівні міста бажання активізацію процесу створення ОСББ в столиці, залучення мешканців будинків до утримання житлового фонду.
Ліфтове господарство
У житлових будинках всіх форм власності міста знаходиться 19453 ліфта, з них від 20 до 25 років експлуатації — 3570 або 18,4 %, більше 25 років експлуатації — 6421 або 33,0 %.
Існуючий ліфтовий парк в житловому фонді м. Києва значно зносився, і з кожним роком кількість ліфтів, які відпрацювали свій термін експлуатації збільшується майже на 1000 одиниць.
Водопровідні мережі Централізований водопровід діє з 1872 року.
1070 км з 4117 км (або 26 %) водопровідних мереж столиці є такими, що вичерпали свій термін експлуатації, повністю амортизовані, у тому числі з яких 873 км (або 21 %) знаходяться у аварійному стані і потребують термінової заміни.
Каналізаційні мережі Каналізація діє з 1894 року.
З 2604,5 км існуючих каналізаційних мереж, 1000 км (або 39 %)вичерпали свій амортизаційний термін експлуатації. Близько 33,7 % мереж (879,1 км) знаходяться в аварійному стані і потребують термінової перекладки. Досі експлуатуються каналізаційні мережі, побудовані до 1917 року, які потребують негайної перекладки та заміни.
Щорічно в місті відбувається до 20 тис. аварій каналізаційних мереж.
У аварійному стані знаходяться колектори, збудовані в 1950—1980 роках, які отримали значні пошкодження та також потребують негайного ремонту. Через процеси корозійного характеру в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор (нормативний строк використання закінчився в 1992 році), його подальша експлуатація може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу в разі аварійного скиду великої кількості неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро.
Негайної модернізації потребують Дніпровська та Деснянська водопровідні станції, господарство яких має значний амортизаційний знос та застаріле обладнання.
Найактуальнішою проблемою водопровідно-каналізаційного господарства міста залишається жахливий стан Бортницької станції аерації, очисні споруди якої відпрацювали свій експлуатаційний термін. Бортницька станція аерації є єдиною системою очисних споруд стічних каналізаційних вод міста Києва і де проходять очистку побутові стічні води та стоки промислових підприємств.
Мулові поля Бортницької станції повністю заповнені мулом, а це понад 8 млн м³, що майже втричі перекриває проектну потужність полів.
Електростанції та електромережі
Встановлена електрична потужність електростанцій: ТЕЦ-5 Київенерго — 700 МВт; ТЕЦ-6 Київенерго — 500 МВт. Загальна довжина кабельних ліній електропередавання 0,4-110 кВ 9,6 тис. км, повітряних ліній — 1,6 тис. км. Трансформація та керування енергоподаванням здійснюється на 60 підстанціях 35-110 кВ сумарною потужністю 3634,4 МВА та на 3141 трансформаторній підстанції 6-10/0,4 кВ сумарною потужністю 2195,9 МВА.
Понад 25 % кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше, 41 % трансформаторних підстанцій експлуатуються більше 25 років, що спричиняє зростання втрат електроенергії (2000 рік — 9,8 %, 2007 рік — 15,6 %).
Щороку максимальне електричне навантаження споживачів зростає на 5 — 6 %. В окремих районах столиці склався дефіцит потужностей через брак джерел живлення (зокрема, в центрі, лівобережжі, районах Подолу, Воскресенки).
Електропостачання
Споживання електричної енергії в м. Києві у 2006 році досягло 7,2 млрд кВтг, що становило 5,0 % від загального споживання електроенергії в Україні. Цей показник був досягнутий за рахунок власного виробництва на ТЕЦ (52,0 %) та мереж зовнішнього електропостачання міста (48,0 %).
У пікові години електроспоживання в м. Києві досягає нормативної величини потужності трансформаторних підстанцій 110 кВ і становить 1700 Мвт.
Теплові джерела та тепломережі
Встановлена теплофікаційна потужність ТЕЦ-5 — 1874 Гкал/год ТЕЦ-6 — 1740 Гкал/год Теплових мереж — 3106 Гкал/год Житлотеплоенерго — 1757 Гкал/год Заводу «Енергія» — 104 Гкал/год.
Розподіл та транспортування тепла до споживачів здійснюється мережею теплопроводів, загальна довжина яких становить 4,4 тис. км. Необхідний гідравлічний режим роботи забезпечують 19 підкачувальних насосних станцій. На балансі та обслуговуванні компанії Київенерго перебувають понад 2 тис. теплопунктів.
Потребують відновлення і модернізації 49 % магістральних теплових мереж, 43 % теплових розподільчих мереж, 68 % обладнання теплових пунктів; унаслідок незадовільної теплоізоляції в магістральних теплопроводах втрачається 16 % загальної величини відпуску теплоенергії, суттєвими є економічні збитки від частих аварій та значних обсягів ремонтних робіт.
Вичерпано резерви теплопостачання новобудов у центральній частині Києва, районах житлових масивів Позняки, Осокорки, Оболонь, Відрадний, Нивки, Лівобережний.
Теплопостачання
Теплове навантаження джерел Київенерго у 2006 році становило 6941,6 Гкал/год. З 1995 року перекладено понад 660 км теплових мереж в однотрубному вимірюванні. Наявні теплові мережі вичерпали резерви пропускної здатності та не в змозі забезпечити підключення додаткових навантажень новобудов.
Збір, вивезення, утилізація, знищення, переробка та захоронення твердих та рідких відходів
Діючі потужності міста дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва.
Комунальне підприємство «Київкомунсервіс» є основним підприємством, що забезпечує вивезення твердих побутових відходів у місті Києві.
Станом на вересень 2022 щоденно на зміні залучені майже 850 працівників і курсують близько 150 сміттєвозів (включаючи підрядні компанії). Щодня автомобілями «Київкомунсервісу» та підрядниками вивозиться понад 7 тис. кубометрів або близько 1200—1300 тонн побутових відходів у Києві. Це — аналогічно 45 вантажним залізничним вагонам.
Парки, сквери
В центрі міста Києва знаходяться парки-заповідники садово-паркового мистецтва місцевого та загальнодержавного значення, такі як: Хрещатий парк, Міський сад та Маріїнський парк де знаходяться значна кількість пам'ятників і інших визначних місць де з нагоди урочистостей здійснюється покладання квітів керівниками держави, міста та урядовими делегаціями.
Гідропарк Маріїнський парк Парк «Київ в мініатюрі» Парк Нивки Парк Перемоги Парк Слави Парк Шевченка Печерський ландшафтний парк Співоче поле Сирецький дендрологічний парк
Цвинтарі
У столиці — 29 цвинтарів, з яких лише одне кладовище — Північне — відкрите для масових поховань, інші — напівзакриті.
На столичних цвинтарях брак місць. Створення нових кладовищ потребує щонайменше 120 гектарів землі.
Понад третину померлих киян спалюють в крематорії та ховають в колумбарії.
Програми модернізації та розвитку ЖКГ
В Києві діють: Програма заміни та модернізації ліфтів в житловому фонді м. Києва на період 2006—2010 рр. Програма розвитку та реконструкції водопровідного господарства м. Києва на 2004—2010 роки Програма ремонту, реконструкції та розвитку каналізаційного господарства м. Києва на період 2006—2010 роки
Київською міською владою досі й не затверджено місцеву програму «Питна вода», розроблення та затвердження якої передбачено Законом України «Про питне водопостачання», та Програма поводження з твердими побутовими відходами відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 № 265
Основні завдання та заходи
Водопостачання та водовідведення
будівництво другої (дублюючої) нитки Головного міського каналізаційного колектора, що дозволить провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючому колекторі, забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста;
будівництво Південно-Західного каналізаційного колектора. Забезпечить водовідведення існуючої та перспективної забудови південно-західної частини м. Києва та приміської зони;
реконструкція Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій ;
підвищення якості водопідготовки за рахунок використання високоефективних реагентів, коагулянтів, катіонних і аніонних флокулянтів, фільтрувальних матеріалів і сорбентів;
реалізація Схеми раціонального розміщення бюветних комплексів на території адміністративних районів міста для забезпечення киян якісною природно чистою водою (на перспективу передбачається будівництво бюветів з розрахунку 1 бювет на 20 тис. жителів із радіусом обслуговування 500 метрів, а в межах малоповерхової приватної забудови — 1 бювет на 5 тис. жителів із радіусом обслуговування 800 метрів);
обладнання дитячих дошкільних закладів, навчальних закладів і лікарень системами доочистки питної водогінної води;
встановлення квартирних і домових лічильників обсягів водоспоживання і втрат води;
здійснення організаційних заходів щодо попередження виникнення аварій і надзвичайних ситуацій, підтримання в робочому стані обладнання, технічних засобів і оснащення, необхідних для їх ліквідації.
Енергопостачання
добудова енергоблока N 3 ТЕЦ-6 АЕК «Київенерго»;
будівництво, реконструкція та ремонт електромереж міста згідно зі Схемою розвитку електричних мереж 35 Кв і вище м. Києва на період до 2020 року, зокрема, будівництво ПС 110/10 кВ «Ватутинська» з КЛ 110 кВ «Деснянська-Ватутинська» та ПС 110/10 кВ Європейська з КЛ 110 кВ «ТЕЦ-5 — Європейська»;