Григорій Матвійович Сивокінь (10 серпня 1931, с. Артемівка, Чутівський район, Полтавська область — 9 грудня 2014, Полтава) — український літературознавець, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України.
Життєпис Закінчив Харківський державний університет ім. О. М. Горького 1955, там-таки захистив кандидатську дисертацію (1961). Працював у багатотиражці, видавництвах Харкова і Києва, згодом в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Лауреат премії імені О. Білецького.
Праці Давні українські поетики (1960, 2-ге вид. — 2001) Життєва переконливість героя (1965) Художня література і читач (1971) Друге прочитання" (1972) Визначеність таланту (1978) Динаміка новаторських шукань (1980) Одвічний діалог. Українська література і її читач від давнини до сьогодні (1984) Художній твір і літературний процес (1986) Від аналізу до прогнозу: Літературно-художній пошук і позиція критика (1990) Відповідальний редактор і один із авторів колективної роботи відділу теорії літератури «Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства» (1999). У вимірах сприймання: Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функції (2006)
Література
Григорій Сивокінь: роки творчого злету / О. Омельчук, О. Сінченко // Слово і Час. — 2006. — № 8. — С. 68-70. — укр.
Посилання
Біографія та публікації