Тетум (тетун) — австронезійська мова, державна мова і одна з двох офіційних мов Східного Тимору.
На деякі діалекти тетуму справила значний вплив португальська мова — друга офіційна мова країни. Особливо цей вплив помітно в області лексики та деяких аспектах граматики.
Про назву
Написання «tetum» з -m походить із португальської орфографії, позаяк у самому тетумі це слово пишеться через - n. Через це деякі вважають варіант тетун підхожішою формою. «Тетун» використовується деякими носіями мови (у тому числі Жозе Рамуш-Орта і Карлос Філіп Хіменес Біло), і збігається з індонезійським написанням. Проте написання з «м» має довшу традицію.
Лінгвогеографія / Сучасне становище
Діалекти Тетум поділяється на чотири діалекти: Тетун-ділі або тетун-Праса (дослівно «міський тетум») — ним говорять у столиці країни Ділі, та околицях, у північній частині країни; Тетун-Терик — поширений на півдні і в південно-західних прибережних регіонах; Тетун-белу або белунський діалект, поширений в центральному поясі острова від протоки Омбаї до Тиморського моря і розділений між Східним і Західним Тимором (у Західному Тиморі розглядається як bahasa daerah («регіональна мова»), що не має офіційного статусу в Індонезії); Діалект нана'ек — у селі Метінаро, розташованої на прибережній дорозі між Ділі і Манатуто.
Тетун-белу і тетун-терик добре зрозумілі тільки в межах своїх ареалів. Тетун-Праса є діалектом, на якому говорять по всьому Східному Тиморі. Хоча португальська мова до 1975 року була офіційною мовою Португальського Тимору, тетун-Праса завжди превалював як лінгва-франка в східній частині острова.
Орфографія Тетум не мав офіційного статусу і підтримки ані за португальського, ані за індонезійського правління, тому стандартизована орфографія була встановлена Національним Інститутом Лінгвістики лише недавно. Незважаючи на існування стандартної орфографії, все ще широко поширені коливання в написанні. Прикладом може бути слово bainhira(«коли»), яке може писатися як bain-hira, wainhira, waihira і uaihira. Коливання між «w» і «u» відбивають вимову в деяких сільських діалектах тетун-терика.
Сучасна орфографія бере свій початок в реформі правопису, розпочатої в 1974 році Революційним фронтом за незалежність Східного Тимору (ФРЕТІЛІН), в рамках кампанії з пропаганди грамотності, а також у системі, що використовувалася католицькою церквою після прийняття тетуму як мови літургії за часів індонезійської окупації. Ці реформи включали транскрипцію багатьох португальських слів, які раніше використовувалися в оригінальному написанні, наприклад educação → edukasaun «освіта», і colonialismo → kolonializmu «колоніалізм».
Більш недавні реформи Національного Інституту Лінгвістики включають заміщення диграфів «nh» та «lh» (запозичених з португальської, де вони відповідають фонемам і ) відповідно написаннями «ñ» та «ll» (як у іспанській), щоб уникнути плутанини з поєднаннями приголосних і , які також існують в тетумі. Тому senhor «пан» було замінено на señór, а trabalhador «робочий» — traballadór.
Деякі лінгвісти підтримують використання для цих звуків поєднань «ny» (як у каталонській і філіппінській) і «ly», однак ці варіанти були відкинуті, через схожість з індонезійської орфографією.
При цьому більшість носіїв мови фактично вимовляє ñ і ll як і , а не як палатальні приголосні (як в португальській і іспанській). Таким чином, після голосного утворюється дифтонг, а після [] зовсім випадає. Тому señór, traballadór вимовляються , , а liña, kartilla вимовляються як , . У результаті, деякі письменники використовують поєднання «in» і «il», наприклад Juinu і Juilu («червень» і «липень») (Junho і Julho у португальській).
Поряд з варіативністю транскрипції португальських запозичень, існують коливання в написанні споконвічних слів. Вони стосуються використання подвійних голосних, і апострофа для гортанної змички, наприклад boot → bot «великий» і ki'ik → kiik «маленький».
Історія мови У XV столітті, до прибуття португальців, тетум поширився як піджин на центральний і східний Тимор під егідою белунськомовного Королівства віха, у той час найбільш могутньої держави на острові.
Португальці (присутні на Тиморі з 1556-го) заснували більшість своїх поселень на заході, де говорили мовою атоні, і тільки після того як у 1769 столиця була перенесена з Ліфау (Окуссі) в Ділі, португальці почали просувати тетум як міжрегіональну мову своєї колонії.
Тимор був однією з небагатьох португальських колоній, де як лінгва-франка використовувалася локальна мова, а не форма португальської. Це сталося через те, що португальське правління було непрямим, а не безпосереднім. Європейці правили через місцевих королів, які прийняли католицизм і стали васалами короля Португалії.
Коли в 1975 році Індонезія окупувала Тимор, оголосивши його 27-ю провінцією республіки, використання португальської було заборонено, а індонезійська мова була проголошений єдиною офіційною мовою. Однак Римсько-католицька церква прийняла тетум як мову літургії, зробивши його основою культурної і національної самосвідомості. Після набуття Східним Тимором незалежності в 2002-му році, тетум і португальська були проголошені офіційними мовами.
На додаток до регіональних варіантів тетуму в Східному Тиморі, існують варіації лексики та вимови, частково обумовлені португальським і індонезійським впливами. Тетум, яким говорять мігранти зі Східного Тимору в Португалії, зазнав сильнішого впливу португальської, оскільки багато хто з них не отримали освіти індонезійською.
Лінгвістична характеристика
Фонетика і фонологія Звук не є споконвічним у тетумі, проте зустрічається в багатьох запозиченнях з португальської і малайської. Раніше цей звук часто переходив у й писався як «j», наприклад meja «стіл» з португальської mesa, і kemeja «сорочка» з португальської camisa. У сучасному тетумі і варіативні.
Наприклад, слово португальського походження ezemplu «приклад» вимовляється деяким як і навпаки, слово Janeiru «січень» вимовляється як . Звук також не є споконвічним у мові і часто переходить у , як у serbisu «робота» з португальської serviço.
Морфологія
Іменник Іменники, утворені з дієслів або прикметників, як правило, утворюються шляхом додавання афіксів, наприклад суфікса -na'in, аналогічного англійському суфіксу «-er». hakerek — «писати» hakerek-na'in — «письменник»
У традиційніших формах тетуму замість -na 'in використовується циркумфікс ma(k)- -k. Наприклад, іменник «грішник» може бути утворене з слова sala як maksalak або sala-na'in. Префікс ma(k)- використовується у випадку, якщо кореневе слово закінчується на приголосну, наприклад іменник «кухар» може бути зроблено зі слова te'in як makte'in або як te'in-na'in.
Суфікс -teen (від слова «бруд» або «екскременти») може застосовуватися з прикметниками для утворення зневажливих термінів: bosok — «помилковий» bosok-teen — «брехун»
Визначеність У тетумі є невизначений артикль ida («один»), який використовується після іменників: Labarik ida — дитина (взагалі).
Визначеного артикля немає, хоча вказівний займенник ida-ne'e («саме цей») може бути використано для вираження визначеності: Labarik ida-ne'e. — Ця дитина, певна дитина. Labarik ida-ne'ebá. — Та дитина, певна дитина.
Присвійний і родовий відмінки Частка nia утворює присвійний відмінок: João nia uma — «Будинок Хуана» Cristina nia livru — «Книга Христини»
Родовий відмінок утворюється за допомогою nian, наприклад: povu Timór Lorosa'e nian — «народ Східного Тимора»
Число Зазвичай множина іменників не позначається, проте при необхідності множинність може виражатися словом sira «вони»: fetu — «жінка / жінки»: fetu sira — «жінки»
У іменників португальського походження зберігається закінчення -(e)s: Estadus Unidus — «Сполучені Штати» (з Estados Unidos) Nasoens Unidas — «Об'єднані нації» (з Nações Unidas)
Рід У тетумі немає окремих чоловічих і жіночих форм третьої особи однини, тому nia (подібно з dia в індонезійській і малайській мовами) може означати «він», «вона» або «воно».
Різні форми для родів зустрічаються тільки у прикметниках португальського походження, тому obrigadu («спасибі») використовується чоловіками, а obrigada — жінками.
Чоловіча та жіноча форми прикметників, що походять з португальської мови, іноді використовуються з португальськими запозиченнями, особливо носіями мови, які отримали португальське освіту.
Governu demokrátiku — демократичний уряд (з governo democrático, чоловічий рід) nasaun demokrátika — демократична нація (з nação democrática, жіночий рід)
У деяких випадках різні форми роду в португальських запозиченнях мають різне значення, наприклад: bonitu — красивий, статний bonita — милий, чарівний
У споконвічних словах тетуму для розрізнення статі іноді використовується суфікс -mane («чоловічий») і -feto («жіночий»): oan-mane — син oan-feto — дочка
Прикметники Щоб утворити прикметник з іменника, до нього додається частка oan: malae — «іноземець» malae-oan — «Іноземний»
Таким чином, «Тиморський» буде Timor-oan.
Для утворення прикметників з дієслова може додаватися суфікс -dór (португальського походження): hateten — «говорити» hatetendór — «балакучий»
Ступені порівняння Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється шляхом подвоєння: barak (багато) — babarak (дуже багато) boot (великий) — boboot (величезний) di'ak (хороший) — didi'ak (дуже хороший) ikus (останній) — ikuikus (найостанніший) moos (чистий) — momoos (бездоганно чистий)
При утворенні вищого ступеня прикметників використовується слово liu («більше»), після якого йде duké(«ніж» з португальського do que): Maria tuan liu duké Ana — «Марія старша ніж Анна» Щоб описати щось як найбільше або найменше, додається hotu («все»): Maria tuan liu hotu — «Марія найстарша.»
Інклюзивне і ексклюзивне «ми» Як і інші індонезійські мови, тетум має дві форми для «ми»: ami (еквівалентна індонезійському і малайському kami) яка є ексклюзивною — «я і вони», — і ita (еквівалентна індонезійському і малайському kita), яка є інклюзивною, наприклад «ти, я і вони». Ami-nia karreta — «наша (сім'ї) машина» ita-nia rain — «наша країна»
Числівники ida — «один» rua — «два» tolu — «три» haat — «чотири» lima — «п'ять» neen — «шість» hitu — «сім» ualu — «вісім» sia — «дев'ять» sanulu — «десять» ruanulu — «двадцять»
Ті, що говорять на тетумі, часто використовують замість власних числівників індонезійські або португальські, наприклад delapan або oito «вісім» замість ualu. Особливо це стосується чисел більше тисячі.
Дієслово Перехідні дієслова утворюються шляхом додавання префікса ha- або hak- до іменника або прикметника: been «рідина» → habeen «робити рідким», «плавити» bulak «божевільний» → habulak «звести з розуму» klibur «союз» → haklibur «об'єднувати» mahon «тінь» → hamahon «затінювати», «прикривати» manas «гарячий» → hamanas «нагрівати»
Неперехідні дієслова утворюються додаванням до іменника або прикметника префікса na- або nak-: nabeen — «стати рідким, розплавитися» nabulak — «зійти з розуму» naklibur — «бути об'єднаним» namahon — «бути покритим, затіненим» namanas — «нагрітися»
Бути і не бути Не існує спеціального дієслова для «бути», хоча слово la'ós, яке використовується для заперечення, можна перекласти як «не бути»: Timor-oan sira la'ós Indonézia-oan. — «Тиморці це НЕ індонезійці.»
Слово maka приблизно перекладається як «який є» і використовується з прикметником для підсилення: João maka gosta serveja. — «Це той Хуан, який любить пиво.»
Інтеррогатив Інтеррогатив утворюється при використанні слів ka («чи») або ka lae («чи ні»).
O bulak ka? — «Ти з глузду з'їхав?» O gosta ha'u ka lae? — «Я тобі не подобаюся?»
Часи
Минуле Де тільки можливо, минулий час мається на увазі в контексті, наприклад: Horisehik ha'u han etu — «Вчора я їв рис».
Однак він може виражатися розташованим у кінці речення прислівником ona («вже»): Ha'u han etu ona- «Я (вже) з'їв рис».
Коли ona поєднується з la («ні») це означає «більше не» чи «вже не», а не просте заперечення в минулому часі: Ha'u la han etu ona — «Я більше не їм рис».