Сергі́й Григо́рович Шапова́ленко ( р., с. Суходіл, нині Сумська область, — 1 січня 1988 р., Москва) — радянський педагог, хімік-методист, доктор педагогічних наук, професор. Член-кореспондент АПН РРФСР з 24 березня 1950 р., дійсний член АПН СРСР з 30 січня 1968 р. Член Відділення дидактики і приватних методик.
Біографія
Закінчив Глухівський інститут соціального виховання у 1923 роціЗінченко В. Наукова спадщина // Освітянські обрії. 2003. № 11-12 (36-37). Вересень-жовтень. С. 3., а потім - науково-педагогічні курси при 2-му МДУ (1929), В 1922 році працював учителем Глухівської дослідно-показової школи. З 1931 року працював у Москві в Інституті політехнічної освіти, а також в Інституті шкіл і методів навчання. З 1965 року — директор НДІ шкільного обладнання і технічних засобів навчання АПН СРСР.
Наукова діяльність
Автор фундаментальних робіт з питань шкільного викладання хімії. В книзі «Методика навчання хімії у восьмирічній і середній школі …» (1963) запропонував цілісну теорію визначення курсу хімії у зв'язку з дидактичними, психологічними і виховними проблемами. Автор підручників з хімії для старших класів середньої школи (1954—1956; 1963).
Серія робіт присвячена проблемам політехнічної освіти.
Основні роботи
Методика преподавания химии в 7-летней школе, М., 1948 (спільно. з П. О. Глоріозовим); Вопросы политехнического обучения в преподавании химии, под ред. С. Г. Шаповаленко, М., 1957; Соединение обучения с производственным трудом учащихся, М., 1958; Политехническое обучение в советской школе на современном этапе, М., 1958; Методика обучения химии в 8-летней и средней школе, М., 1963; Школьное оборудование и кабинетная система, в кн.: Вопросы школоведения, М., 1982.
Примітки
Джерела Педагогічна соціальна мережа http://naukarao.narod.ru/shapovalenko.html