Червоний прапор — релігійний і військово-політичний символ, здавна відомий, зокрема українцям, козакам-українцям Подніпров'я, корінним жителям Київської Русі-України, один з історичних символів українського народу (нарівні з синьожовтим прапором). У 19-20 ст. став одним з основних символів революційної боротьби, також більшовизму, соціалізму.

Також червоний колір вживався для військових прапорів (хоругов) часів Держави Війська Запорозького і Великого Князівства Руського, також в українських селах він часом використовувався у традиційному народному весільному обряді. Червоний колір як сакральний (в тому числі для прапорів) є традиційним для козаків-українців, китайців тощо, різних культур Європи і Азії.

Активно використовувався у геральдиці й нагородній системі республік Радянського союзу. Назву «червоний прапор» мали газети та підприємства. Прихильники народовладдя під гаслами різних напрямків і червоними прапорами в Україні 1920х рр. нерідко вживали назву і самоназву, похідну від червоного прапора — «червоні козаки».

Символічне значення

У Давньому Римі червоний прапор означав війну.

Використання в різних державах

Україна У період Київської Русі стяг «був переважно червоний із золотим тризубом того чи іншого великого князя» .

Микола Міхновський вважав Червоний прапор символом націоналізму:

У романі «Холодний Яр» згадується про отамана Коцура, який заснував свою незалежну селянську республіку під червоними прапорами, Революційний комітет складався з українських націоналістів:

Вояки I та II Дніпровських дивізій, замість жовто-блакитних, використовували червоні стяги з надписами «Вся влада Радам» і «Вся влада робітникам і селянам!». На повстанських шапках та кашкетах були, поруч із тризубами, також і червоні стрічки .

Галичина, Волинь (1939—1941, після 1944 року)

Під червоними радянськими прапорами у вересні 1939 року були анексовані СССР. Під червоними радянськими прапорами проводилися масові репресії незгідних із діями нових (як виявилося) окупантів, терор проти місцевого населення (підтвердження — знаходження поховань закатованих більшовиками українців, поляків, ймовірно, євреїв, у Бучачі (у підвалі церкви Святої Покрови), Чорткові та інших населених пунктах), що на десятиріччя загальмувало гуманітарно-економічний розвій (поступ) краю.Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — ISBN 966-7086-24-0.

СРСР

Червоний прапор ліг в основу державного прапора СРСР і був символом Червоної Армії.

З розширенням соціалістичного табору, Червоний прапор почав застосовуватися в символіці інших країн (В'єтнаму, КНР).

Перехідні Червоні прапори були однією з форм заохочення переможців соціалістичних змагань. Такі прапори могли засновуватися на різних рівнях, починаючи Радою Міністрів СРСР для Всесоюзних соцзмагань, і закінчуючи окремими підприємствами і колгоспами для нагородження колективів цехів, бригад — переможців внутрішнього змагання. Зазвичай вручення прапора супроводжувалося грошовими преміями переможцям. Схожа практика існувала і в деяких інших соціалістичних країнах.

КНР Червоний прапор із жовтими зірками — державний прапор КНР. Див. також Символи комуністичного руху Орден Червоного Прапора

Примітки