Карло Франческо Нуволоне ( 1609 , Мілан — 1661, Мілан) — італійський художник доби бароко, представник Міланської школиГос. Эрмитаж, Каталог 1 «Западноевропейская живопись». Ленинград, «Аврора», 1976, с. 118.

Життєпис До початку 21 ст. не всі факти з життя художника були відомі, розбіжності були в роках народження і смерті та в місці народження. У Карло Франческо не знайшлося власного біографа накшталт Карела ван Мандера.

Походить з родини кремонського художника Панфіло Нуволоне (1581—1651). Художню освіту спочатку опановував в майстерні батька, представника пізнього міланського маньєризму. Навчання продовжив у художній академії Амброзіана в Мілані в майстерні художника Джованні Баттіста Креспі (1573—1632). Навчання в академії Амброзіана збіглося із навчанням там у майбутніх художників Джуліо Чезаре Прокаччіні (1570—1625)Гос. Эрмитаж, Каталог 1 «Западноевропейская живопись». Ленинград, «Аврора», 1976, с. 124.та Даніеле Креспі(1598—1630).

Перебування в оточенні міланських майстрів, що поділяли стилістику маньєризму, помітно вплинуло на ранні твори Карло Франческо, але без крайнощів стилю і без прагнення до несамовитої фантазійності і віртуозності виконання. Він не припиняв пошуків власної майстерності та своїх композицій. Цим користувався менш обдарований його молодший брат і помічник Джузеппе Нуволоне, що використовував знахідки старшого брата. В біографічній літературі їх обох називали Іль Панфіло, не розрізняючи братів, хоча це близькі, але різні майстри. Частка картин була також виконана у співпраці з батьком, майстром натюрмортів і релігійних картин, що заплутувало вивчення його творчого спадку в подальшому. Серед вельможних замовників Карло Франчеко кардинал Франческо Бррромео, для котрого він виконав «Непорочне зачаття» для церкви Санта-Марія-ін-Арона. Вона була втрачена, як і релігійний образ «Поклоніння трьох королів». Творча манера мітця не стояла на місці і поступово змінювалась. Особливо помітними ці зміни були в середній період творчості після знайомства з творами Пітера Пауля Рубенса та Антоніса ван Дейка, що декотрий час працювали у місті Генуя. Його темний колорит і похмурі сюжети ранніх творів набули яскравості, активних жестів персонажів і навіть присмаку сентиментальності. Замови не припинялись і Карло Франческо залучав до створення картин молодшого брата та помічників і учнів. Тому помітна така різниця у виконанні між центральними персонажами його картин і персонами другорядними. Навпаки, його парадні портрети дивували майстерністю виконання і декотрою байдужістю до дрібниць, що сповіщало їм підкреслену парадність і монументальність.

Вдалі картини Карло митця мали попит як у замовників, так і у художників копіїстів (так картина «Смерть цариці Дідони»" розійшлася у декількох копіях, котрі продають на аукціонах, погіршуючи враження від творів самого художника). Мав він і власних заздрізників. Помітивши впливи на нього стилю Гвідо Рені, художника з посмішками прозивали Гвідо ді Ломбардія, хоча впливи Гвідо Рені не були рішучими.

Працював по замовам релігійних громад в Мілані та в провінціях, робив фрески, вівтарні композиції, парадні портрети.

Мав власну майстерню, де працював помічником його брат Джузеппе Нуволоне (1619—1703) і куди брав учнів. Серед учнів Карло Нуволоне — Філіппо Аббіаті, Джузеппе Дзаната, П'єтро Маджі, Федеріго Панца.

Помер у Мілані 1661 року.

Вибрані твори

«Автопортрет з родиною під час музикування», Пінакотека Брера, Мілан "Антоній Падуанський з Христом-дитиною ", приватна збірка "Йосип Прекрасний і дружина Потіфара ", приватна збірка «Іван Хреститель» "Мадонна з немовлям ", Художній музей Волтерс, Балтимор, США "Мучеництво Св. Ірини ", Лувр, Париж "Мадонна зі святими ", церква Санта Марія дель Карміне, Мілан "Каяття Марії магдалини ", Музей Сумайя, Мехіко "Сусанна і старці " "Святий Луїджі Гонзага " «Святий Себастьян» «Мадонна благочестя зі свв. Себастьяном, Стефаном, Донінно, Панталеоне, Борміо» «Викрадення Прозерпіни» «Благовіщення», різні варіанти «Успіння Богородиці», Пінакотека Брера, Мілан «Смерть Дідони», Дрезденська картинна галерея Фрески каплиці Сан Амброджо, Базиліка Святого Авброзія, Мілан Фрески в десятій каплиці в Сакро-Монте а Варезе Фрески в третій каплиців Сакро Монте ді Орте, Орте "Йосип Прекрасний і дружина Пентефрія ", Ермітаж "Портрет офіцера ", приватна збірка "Римське милосердя " "Портрет шляхетної пані в чорному ", Палаццо Комунале, Болонья

Галерея вибраних творів

Джерела Гос. Эрмитаж, Каталог 1 «Западноевропейская живопись». Ленинград, «Аврора», 1976 Итальянская живопись 17 века, каталог коллекции, Гос. Эрмитаж, 2013 Francesco Frangi: Nuvolone, Carlo Francesco. In: Raffaele Romanelli (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 2013. Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 23, p. 320. New York, Grove, 1996. ISBN 1884446000 Carlo Francesco Nuvolone sur le site Artcyclopedia.com Carlo Francesco Nuvolone sur le site Artnet.fr http://www.treccani.it/enciclopedia/tag/carlo-francesco-nuvolone/ довідкова біографія

Примітки

Посилання