Сер Ді́рк Бо́гард (, ім'я при народженні — Дерек Жюль Гаспар Ульрік Нівен ван ден Богарде (); 28 березня 1921 або 1920, Лондон — 8 травня 1999, там само) — британський кіноактор. Лицар-бакалавр.
Біографія і творчість Дірк Богард народився в сім'ї бельгійського художника, що працював художнім редактором в The Times, і шотландської актриси.
Закінчив Політехнічну школу мистецтв і Королівську академію мистецтв, працював художником і грав в невеликих околичних театрах. У 1937 році він навчався в Королівському коледжі мистецтв, де серед його педагогів був Генрі Мур.
З 1941 по 1946 роки Дірк Богард служив в армії і брав участь у військових діях Другої світової війни у Європі і на Далекому Сході. Після війни Богард працював у багатьох лондонських театрах і на телебаченні.
Починаючи з 1949 року Богард багато знімається в кіно. Впродовж десяти років з 1955 року Богард визнавався найвідомішим англійським актором, проте світова слава приходить до нього після 1963 року завдяки ролям в картинах таких майстрів, як Джозеф Лоузі, Лукіно Вісконті і Ліліана Кавані. Його акторським тріумфом стали ролі у фільмах «Слуга», «Смерть у Венеції» і «Нічний портьє».
Особисте життя Дірк Богард був закритим геєм, але ніколи публічно не підтверджував свою сексуальну орієнтацію протягом життя.https://dirkbogarde.co.uk/bio/biographyNo Time To Dirk: Bond and BogardeDirk Bogarde was a 'practising homosexual' and the KGB targeted him for entrapment, declassified files reveal Богард автор декількох автобіографічних книг («Форейтор, уражений блискавкою», «Вгору і вниз», «Людина правила»), він ніколи не згадує про свої любовні стосунки з жінками — тільки про дружні.
В середині 1960-х Богард переїхав до Провансу на Півдні Франції, де він жив зі своїм менеджером і давнім компаньйоном, (Tony Forwood). Коли 1983 року Тоні смертельно захворів, Богард повернувся до Англії і доглядав за коханим до самої його смерті у 1988 році. У той час Богард скоротив свою роботу у фільмах і почав освоювати іншу професію — письменника. Впродовж 1980-90-х років він видав 16 книг, у тому числі 7 автобіографій і низку романів.
У 1992 році Дірк Богард був посвячений в лицарі. На схилі віку Богард став затятим захисником права на добровільний відхід з життя для смертельно хворих людей. Останні три роки життя Дірк Богард був наполовину паралізований, але навіть це не перешкодило йому закінчити книгу спогадів.
Помер 8 травня 1999 року в Лондоні від серцевого нападу.
Обрана фільмографія
Нагороди і номінації Кінопремія BAFTA: 1964 — Найкращий британський актор, фільм «Слуга» (, 1963). 1966 — Найкращий британський актор, фільм «Дорога́» (, 1963). 1987 — Нагорода Британського інституту кіно.
Бібліографія Bogarde, Dirk. An Orderly Man (Dirk Bogarde's Autobiography). UK: Penguin; New Ed edition (1993). ISBN 978-0140172126. Bogarde, Dirk. For The Time Being: Collected Journalism. Harmondsworth, Middlesex, UK: Penguin, 1999. ISBN 978-0-67088-005-8. Bogarde, Dirk. Snakes and Ladders. Harmondsworth, Middlesex, UK: Penguin, 1988. ISBN 978-0-14010-539-1. Coldstream, John. Ever, Dirk: The Bogarde Letters. London: Phoenix, 2009. ISBN 978-0-75382-589-1.
Примітки
Посилання
Bogarde, (Sir) Dirk. International Dictionary of Films and Filmmakers. 2001.Encyclopedia.com 3 Dec. 2014. Офіційний сайт маєтку Дірка Богарда Дірк Богард на Listal.com Дірк Богард на