Белуджі (балучі) — іраномовна народність з традиційною кочовою культурою та розвиненим племінним поділом, панують феодальні відносини. Говорять белуджійською мовою північно-західної підгрупи іранської групи мов. Загальна чисельність наближається до 9 млн осіб. За віросповіданням — мусульмани-суніти ханафітського мазхаба. Європеоїди. Основне заняття — землеробство й напівкочове скотарство.

Історія Вперше белуджі згадуються в трактаті Худуд аль-Алам. У Кандагарі белуджі з'явилися з кінця XVII — початку XVIII ст., а вже до середини XVIII століття відбулась їх поява та розселення в інших районах Південного Афганістану. Надалі окремі групи белуджських племен просунулися на північ, аж до віддаленого Бадахшана.

Після Квітневої революції 1978 року і приходу до влади НДПА в Афганістані стали видаватися газети, вестися радіомовлення та викладання в школах мовами національних меншин, в тому числі і на белуджській. В країні на белуджській мові виходила газета «Собхі» («Ранок»).

Розселення

Населяють малородючу південно-східну частину Іранського плато від узбережжя Аравійського моря вглиб материка, поділену між Пакистаном (провінція Белуджистан), Іраном (остан Систан і Белуджистан) і півднем Афганістаном. Белуджі мешкають також в Омані. Белуджі компактно проживають на південному заході Афганістану (700 тисяч осіб), в основному в провінціях Німруз і Гільменд, Пакистані (6-8 млн осіб), Ірані, кілька тисяч живе також в ТуркменістаніЕдіт Гафферберг. Белуджі Туркменської РСР. Нариси господарства, матеріальної культури і побуту..

Співвідношення белуджського населення в різних країнах: Країна Чисельністьбелуджів % від загальної кількості населення країни % від загальної кількості белуджів Пакистан 6,2 млн 4 % 70 % Іран 1,48 млн. 2 % 17 % Афганістан 567 тис. 2 % 6,4 % Оман 425 тис. 15 % 4,8 % ОАЕ 100 тис. 1,4 % 1,1 % Туркменістан 28 тис. 0,5 % 0,3 %

Мова

Белуджійська мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.

Література

Примітки

Посилання

Белуджі на Iran.ir