КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках «яблуко» , рос. яблоко, (назва міста у Кампанії), , , , . «одразу», «прямо тепер» ст.-слов. абіє, дав.-інд. ahnāya, («одразу»), «плід», «ягода» ст.-слов. іагода, , («сідниця»), , , («буковий горішок»), («жолудь»)
КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках «гостра палиця», «кілок» («паличка»), («палиця», «посох»), («кілок»), («гак», «патериця»). У слов'янських мовах корінь не зберігся, в українській представлений словом «бактерія», яке походить від грецького βάκτρον. «сильний» ст.-слов. боліи, , рос. больший, дав.-інд. bálam («сила»), («краще», «кращий»), («слабкий», «немічний») «недорікуватий» , («белькотати», «бевкати»), («бурмочу крізь зуби»), («заїка»), дав.-інд. balbalākarōti («заїкається») «болото», «багно» , рос. болото, («болото»), , («калюжа», «багно»), («калюжа», «басейн»), , («багно»). «круглий предмет» , («пухир від опіку»), («пуп»), bam̃balas «карапуз», bum̃bulas «шишка», «вузол», «ґуля», bumbulỹs «брунька», («куля»), («пестити»), дав.-інд. bimba- («диск», «сфера»).
КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках «біб» , («біб»), («біб»), («біб»), («біб»). «спельта», «полба» , ст.-слов. брашъно, , «борода» , ст.-слов. брода, , , , , , , , , дав.-норв. barðr, кримсько-готськ. bars, «бук» , , , , , , дав.-норв. bók, «ділити» ст.-слов. богъ, , («їсти, жерти»), дав.-інд. bhájati («наділяє»), bhágas («надбання», «щастя»), дав.-перс. baga- («бог»), авест. baɣa («бог»), baχšaiti («бере участь»), тохарськ. A pāk, тохарськ. B pāke («частка», «розділ»). «бігти», «втікати» ст.-слов. бѣжѫ , , убегаю, («біжу»), (так само), , («біжу», «втікаю»), φόβος («страх»). «умовляти», «погоджуватися» ст.-слов. бѣждѫ («примушую»), , бідити, побіда, , победа, побеждать («перемагати»), убеждать («переконувати»), («наказую», «прошу», «запрошую»), , («довіряю»), («умовляю», «переконую»), алб. bint (так само). «світлий», «яскравий» ст.-слов. бѣлъ, , білка, , («білий»), (так само), прус. ballo (так само), («лисий»), («світлий», «білий»), алб. ballë («лоб»). «коричневий», «бурий» , дав.-рус. бебръ, 'бобръ, бебрянъ «бобровий» «нести» ст.-слов. берѫ, , «несу», barrow («тачка»), burden («тягар»), bier («мари»), , Bürde, («несу»), («несу»). «народжувати» ст.-слов. брѣмѧ, дав.-рус. берѣмѧ, «ноша», , беременная («вагітна»), , , , , , в.-луж. brě́mjo, н.-луж. brěḿe, , (народжувати), Geburt («народження»), («плодючий»), Flōrifertum (свято на честь Флори), ferāx («плідний», «плодючий»), («поле», «ділянка»). «кипіти», «вирувати» , «живий», «жвавий» ст.-слов. бръзъ, дав.-рус. бързыи, укр. діал. борзо, борше, , «швидко» (XV—XVI в.), , дав.-польськ. barzo, «дуже» «дерево», «береза» , , береста («береза»), (так само), прус. berse (так само), , , , дав.-ісл. bjǫrk («береза»), («ясен»), алб. bardh («білий»), дав.-інд. bhūrjas («різновид берези»), осет. бæрз («береза»). «гора», «висота» ст.-слов. брегъ, , («пагорок»), дав.-англ. beorg, beorh, biorg, biorh, («гора»), , (гора), авест. bǝrǝz- («гора», «висота»), дав.-інд. br̥hánt («високий», «великий»), тохарськ. pärk- (підіймаюся), тохарськ. А pärkär, тохарськ B pärkare («довгий»). «свердлити» дав.-рус. бърть, , польськ. barć, чеськ. brt, , («свердлити», «бурити»), Bohrer («свердел», «бур»), («свердлити»). «бджола», «ґедзь», «овід» ст.-слов. бъчела, , , (трутень), дав.-англ. bēaw (ґедзь, овід) «обидва», «обидві» ст.-слов. оба, обѣ , , («обидва»), (так само), прус. abbai (так само), , , , , (так само), дав.-інд. ubhā́u, ubhé («обидва», «обидві»), авест. uwa, ubē, тохарськ. А āmpi, ampe, тохарськ. В ant-api, āntpi. «брат» ст.-слов. братъ, братръ, , прус. brāti, , («братець»), , , , , , («член фратрії»), дав.-інд. bhrā́tā, авест. brātar-, вірм. eɫbair. «груди», «живіт» дав.-рус. брюхо, брюхъ, польск. brzuch, , (груди), (так само), (так само), дав.-ісл. briósk (хрящ), (живіт). «брова» «бути», «стати» ст.-слов., дав.-рус. быти, , , польськ. być, , , («я був») «швидко рухатися» ст.-слов. быстръ, «дерев'яний настил», «міст» ст.-слов. бьревьно , («колода»), («міст»), , , гельск. briva (так само)
КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках рід комах (тарган, кліщ тощо) , («клоп», «блощиця»), (так само), («комаха», «тарган», «міль»).
КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках «зв'язувати» санскр. dyati, авест. nīdyātąm, алб. duaj, («зв'язок») «брат чоловіка» ст.-слов. дѣверь, , , («дівер»), («дівер»), (дівер), дав.-англ. tācor («дівер»), дав.-верх.-нім. zeihhur («дівер»), («брат подружжя», «шуряк», «дівер»), дав.-інд. देवृ devár- («дівер»), taigr («брат подружжя»). «дати» , ст.-слав.. дати, , , , , в.-луж. dać, н.-луж. daś, , , дав.-прусск. dātwei, санскр. dā, dadāti «дає», авест. dadāiti «даёт», кашмірськ. dyūn, хетт.dā, алб. dhashë «я дав», алб. (тоскський діалект) dhënë, алб. (гегський діалект) dhąnë «дар», , , , оск. dede, умбр. dadad, фриг. dadón, лікійськ. da, лувійськ. da-, лідійск. da-, дав.-ірл. dán, валійськ. dawn, гельск. doenti, (tʼɑl > dɑl), «давати» «приручати» санскр. dāmyati («приручає»), , ірл. damnaim, хетт. damaašzi, авест. dam, , , , , готск. gatamjan, дав.-норв. temja, , валійськ. addef. |- | || «вести» || алб. nduk, , , готск. tiuhan, дав.-норв. toginn, , . У слов'янських мовах корінь не зберігся; в українській представлений деякими словами, запозиченими з романських мов: «дюк» («герцог»), «дуче», «дукат», «дож». |- | || «правий» || ст.-слав.. деснъ, десница, (зі старослов.), (зі старослов.), абдешень (діал. «південно-східний вітер»; припускають також запозичення з балт.), , , , , умбр. destrame, оск. destrst, санскр. दक्षिण, dakina, авест. dašina, тохарськ. täk, кашмірськ. dchūn, готськ. 𐍄𐌰𐌹𐌷𐍃𐍅𐌰, taíhswa, дав.-верх.-нім. zeso, валійськ. deheu, дав.-ірл. dech, гельськ. dexsiva, алб. djathtë. Того ж походження й назва річки Десна — буквально «права», «права притока». |- | || «учора» || дав.-англ. geostran, алб. dje, санскр. hyas, авест. zyō, , , , , валійськ. ddoe, ірл. indhé>an(d)é, готськ. gistradagis, дав.-норв. ígǽr, |- | || «примушувати» || ст.-слов. длъгъ, , , ірл. dliged > dlígheadh, валійськ. dyled, , , |- | || «довгий» || ст.-слов. длъгъ, , , , , , дав.-прусск. ilgi, , хетт. dalugaes, санскр. dīrgha, авест. darəga, кашмірськ. dūr, (пор. «доліхоцефалія»), , гельськ. loggostalētes, валійськ. dala, ірл. long, , , готськ. laggs, дав.-норв. langr, алб. gjatë, |- | || «язик» || ст.-слов. ѩзыкъ, , , , (звук [l-] з'явився пізніше під впливом слова liezti — «лизати»), дав.-прусск. insuwis, (під впливом lingo — «лизати»), санскр. jihvā, авест. hizvā, тохарськ. käntu>kantwo, , ірл. tenge>teanga, валійськ. tafod, , , готськ. tuggo, дав.-норв. tunga, , (lɛzu), гамб. dic, |- | || «дім» || ст.-слов. домъ, , , , , , тохарськ. tam>täm, санскр. dama, авест. dąm, , , умбр. dâmoa, валійськ. tŷ, («будівельний ліс»), («кімната»), дав.-норв. timbr, (tʼun > dun) |- | || «передпліччя» || , , (слов'янські — з праслов. *paz-duxa), , , санскр. donas («рука», «передпліччя»), авест. daoš («плече»), ірл. doít>doíd («рука»), («плече»), |- | || «бігти» || санскр. drāti, авест. draonah, , іллір. dravos, , («дріботити», «тупцювати»), готськ. anatrimpan. У слов'янських мовах не зберігся; в українській представлений грецизмами з коренем «-дром» (аеродром, іподром, паліндром тощо). |- | || «смикати» || церк.-слов. (російський варіант) подрагъ «край», , , , , церк.-слов. (сербський варіант) драга («долина»), , («яр», «лощина»), дав.-чеськ. dráha («дорога»), в.-луж. dróha («слід», «дорога», «вулиця»), н.-луж. droga («вулиця»). |- | || «спати» || дав.-рус. дрѣмати, , , («дрімаю»), , , , , , в.-луж. drěmać, н.-луж. dremaś, («мрія», «сон»), санскр. drā́ti, drāyati, , , . |- | || «два» || ст.-слов. дъва, дъвѣ, , , , алб. dy>dy, , , гельськ. vo, ірл. dá>dó, валійськ. dau, , готськ. twai, , дав.-норв. tveir, дав.-прусськ. dwāi, , , оск. dus, умбр. tuf, санскр. dva, , авест. duua, кашмірськ. zū, хетт. dā-, тохарськ. wu>wi, лікійськ. tuwa, гамб. dü, (jɛɹku>jɛɹkʼu>jɛrgu), |- | || «сльоза» || , старолат. decrimare, , , , санскр. aśru, авест. asrūazan, тохарськ. ākär > akrūna, , , валійськ. deigryn, ірл. dér>déar, готськ. tagr, дав.-норв. tár, (ɑɹtsʰunkʰ>ɑrtsʰunkʰ) |- | || «день» || ст.-слов. дьнь, , , , , , в.-луж. dzen, н.-луж. zen, , , санскр. dinam «день», («день»), nundina («базарний день кожні три дні»), алб. gdhin, валійськ. dydd, ірл. día>dia, denus («проміжок часу»), готськ. sintīns, sinteins («щоденний»), дав.-прусськ. deinan |- | || «бог» || ст.-слов. дивъ (род. відм. дивесе, множина дивеса), , , «чудесний», , «Бог»; dỹvas «чудо», («Бог»); dĩva («чудо»), дав.-ісл. tîvar «боги», санскр. dēvás «Бог», авест. daēva «демон», , («бог»), Ζεύς («Зевс»), («бог»), dīvus («божественний»), оск. diúveí, умбр. di, дав.-прусськ. deiws, гельськ. dēvona, валійськ. duw, ірл. día > día, фриг. tios, гамб. di, («вівторок») — з Tiw («Тюр», «бог війни»), дав.-верх.-нім. Ziu («Тюр»), дав.-норв. Týr («Тюр»), готськ. 𐍄𐌴𐌹𐍅𐍃 teiws, лікійск. ziw, лувійськ. tiwat, лідійськ. divi|- | || «десять» || ст.-слов. дєсѧть, , , , (tɑsə > tʼɑsə > dɑsə), алб. dhjetë>dhetë, , , гельськ. decam, , дакійськ. dece, , , авест. dasa, ірл. deich, кашмірськ. da.h, гамб. duc, , оск. deken, дав.-норв. tíu, дав.-прусськ. desīmtan, , , санскр. daśa, тохарск. śäk>śak, умбр. desem, готськ. taihun, валійськ. deg|- | (род. відм. *derw-ós)|| «дерево» || ст.-слов. дрѣво, , , , , н.-луж. drjowo (слов'янські слова — з праслов. *dьrvo), («сосна»), («смола»), гельськ. dervus, англос. teru «смола», , ірл. derucc «жолудь», галльск. dervo; dervus «дубовий ліс», хетт. taru, лувійськ. tarweja, («дерево», «брус», «спис-дорі»), δρῦς («дерево», «деревина», «дуб»), δένδρον («дерево»), («твердий», «міцний»), алб. dru>drû, тохарськ. or, гамб. dâa, , валійськ. derwen, санскр. dāru, авест. dauru, -dru- «дерево», готськ. triu, дав.-норв. tré, дав.-прусськ. drawine, дав.-макед. darullos''
КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках «поміщати», «класти» «дочка» , , санскр. duhit, < dohtor, старослов. дъшти, , < tohter «дим» , , санскр. dhūma, «двері» , , (род. відм. *dʰǵʰm̥-(m)ós) «земля» «риба»
КоріньЗначенняПохідні у мовах-нащадках «щелепа» , а також дзьоб (з польської) «одружуватися» «народжувати» «щока» «смак» «дружина брата» , , старосл. злъва, «знати» , , («знаю»), «зерно» , «коліно» , «зуб», «гризти», «протикати» ст.-слов. зѫбъ, , («соха», «плуг»), («зуб»), («гребінець»), («гребінець»), («гребінець»), («корінний зуб»), дав.-інд. jámbha-, авест. zǝmbayadwǝm («подрібнює»), тохарськ. А kam («зуб»), тохарськ. В keme («зуб»)
Джерела
http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi?root=config&morpho=0&basename=\data\ie\piet&first=1
Примітки