Лерер Міріам (?, Володимир, Волинська губернія, Російська імперія, нині — Волинської області, України — ?, Аргентина) — аргентинська драматична акторка єврейського походження, антрепренерка. Учасниця багатьох театральних труп єврейських театрів в Аргентині.

Життєпис Міріам Лерер народилася у місті Володимир на Волині, що тоді входило до Російської імперії в родині керівника мильної фабрики. У 1910-х роках, втікаючи від російського антисемітизму, родина Лерер залишила Володимир. Пан Лерер отримав «сільськогосподарський грант» від єврейського банкіра і філантропа барона , що вирушив колонізувати аргентинські пампаси. Саме в Аргентині й розпочалася театральна кар'єра Міріам Лерер.

Дебютувала 1921 року у театрі під керівництвом Марієнгофа та Глазунова в Буенос-Айресі. Дівчина дебютувала в ролі Єгудіт у п'єсі, присвяченій португальському філософу-раціоналісту єврейського походження Уріелю Акості. Після цього акторка була учасницею багатьох театральних труп, якими керували також переважно емігранти з тодішньої Російської імперії: один сезон грала з Лобелем та Борисом Авербахами, другий з Томашевським, третій з Соколовим. У 1924 році Міріам увійшла до складу театру Марка Арнштейна та вирушила у турне єврейськими колоніями Аргентини.

Через два роки стала акторкою Народного театру під керівництвом Заславського. У тому 1926 році одружилася з Яковом Ботошанським (06.08.1895—26.10.1964), журналістом, письменником, який писав на їдиші, театральним постановником, драматургом. Родом з містечка Кілія, що на Одещині. Після еміграції до Аргентини чоловік став однією з важливих фігур культурної спільноти аргентинських євреїв. Зокрема, впродовж багатьох десятиліть був редактором щоденної аргентинської їдишомовної газети «Ді Пресс». Потім вона грала в інших трупах, зокрема у трупі Моріса Шварца.

Незабаром Міріам відкрила у собі талант антрепренерки — театральної менеджерки. Досвід, отриманий у багатьох колективах, вроджене чуття на таланти сприяли її успіху. І ось вже про Міріам говорять як про важливу підприємицю театру «Mitre», яка формує зіркові акторські склади, вдало підбирає репертуар і час від часу стає майже казковою «феєю-хрещеною» для юних артистів. З чоловіком вона складала вдалий творчий тандем.

Але в акторстві набагато більшого успіху з точки зору слави й популярності досягла молодша сестра Міріам, Шифре, народжена вже у Буенос-Айресі. Вона стала акторкою театру Томашевського у п'ятирічному віці, і впродовж наступних 90 років, майже до своєї смерті, грала на сцені й в кіно. Вона знімалася у фільмах Вуді Аллена «Розбираючи Гаррі» 1997 року. І все це великою мірою завдяки втручанню старшої сестри, адже саме Міріам представила п'ятирічну Шифру керівнику театру Томашевському, коли той потребував виконавця дитячої ролі. Втім, дівчата мали сумнів, чи батько відпустить малечу на гастролі. На це Томашевський заявив Міріам: «Приведи дитину, з батьком я домовлюся сам!».

Нитка біографії Міріам Лерер губиться у невідомості, а її постать — у тіні більш відомих сестри та чоловіка. Дата смерті та місце поховання Міріам Лерер не відомі, проте Яків Ботошанський помер 26 жовтня 1964 року під час виступів з циклом літературних лекцій і семінарів у Йоганнесбузі (Південно-Африканська Республіка).

Участь у спектаклях Брала участь у спектаклях: Янче в Америці (); Хайме Шаї стане батьком (); Колесо життя (); Варшавська співачка (); Щаслива Розіта (); Наречена без посагу (); Розпечений мільйонер (); Велика компанія музичних комедій Дженні Ловітц (); Щасливий дім ().

Джерела

Toker Eliahu Sitios de la memoria: los cementerios judíos de Liniers y Tablada. — Buenos Aires: AMIA, Comunidad Judía, 2005. — 184 p.