Миха́йло Миха́йлович Божі́́й (20 вересня 1911, Миколаїв — 1 січня 1990, Одеса) — український радянський живописець, член-кореспондент з 1958 року та дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1962 року; член Спілки радянських художників України. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань (1962—1970 роки). Батько художника Святослава Божія.

Біографія Народився року на околиці міста Миколаєва (нині у складі України) в сім'ї робітників. Протягом 1930—1933 років навчався в Миколаївському художньому технікумі, був учнем Данила Крайнєва.

З 1933 року працював цинкографом та художником у редакції газети, був оформлювачем вулиць і площ в місті Миколаєві. У 1935 році брав участь в художньому оздобленні Будинку спеціалістів у Миколаєві. У 1936 році на запрошення Одеської кінофабрики вступив до групи художників-мультиплікаторів і переїхав до Одеси. Працював також художником Одеського дитячого кінотеатру імені Фрунзе. На початку німецько-радянської війни виконував плакати для випусків сатиричних вікон ТАРС в Одесі.

У післявоєнні роки був художником художньо-виробничих майстерень при Художньому фонді СРСР. Був членом правління Спілки художників СРСР з 1958 року. Мешканці Білгород-Дністровського району двічі обирали його до складу Верховної Ради СРСРОдесити у Верховній Раді Союзу РСР шостого скликання // — odessayes.com.ua, 07.10.2022.

Мешкав в Одесі, в будинку на вулиці Чкалова № 1, квартира № 9. Помер в Одесі 1 січня 1990 року. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі.

Творчість Працював у галузі станкового живопису, малював тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Був представником соціалістичного реалізму. Серед робіт:

«Н. Я. Мастеренко» (1934; Миколаївський художній музей); «Портрет Героя Радянського Союзу Ростислава Кушлянського» (1945; Національний художній музей УкраїниКиївський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 54.) «Таню, не моргай» (1947); «Портрет народної артистки СРСР Лідії Мацієвської» (1947; Одеський художній музей); «Портрет лікаря» (1948; Харківський художній музей); «Портрет батька» (1949); «Бавовняр» (1949—1950; Миколаївський художній музей); «Відмінниця Світлана Шипунова» (1950; Національний художній музей України); «Перший урок» (1950); «Портрет заслуженої артистки УРСР, Ольги Яківни Куксенко» (1952; Національний художній музей України); «Портрет дружини» (1952; Національний художній музей України); «Жіночий портрет» (1954; Сімферопольський художній музей); «Медсестра» (1955; Національний художній музей України); «Дівчина в синій хустці» (1955; Національний художній музей України); «На призьбі» (1956); «Ми виросли в полум'ї» (1957; Національний художній музей України); «Студент» (1959; Національний художній музей України); «Біля дзеркала» (1959); «Думи мої, думи…» (1959—1960; Національний художній музей України); «Володимир Ленін» (1960—1961); «Володимир Ленін біля карти ГОЕЛРО» (1961); «Ми новий світ збудуємо» (1961); «Портрет композитора Костянтина Данькевича» (1962); «20 століття. Володимир Ленін» (1964—1967); «Бетховен» (1968—1969); «Новий час» (1969); «Апасіоната» (1975; Черкаський художній музей); «Олександр Пушкін і Анна Керн» (1978; Одеський художній музей); «За вишиванням» (1979); «Світанок» (1981—1982); «Травень» (1981—1982); «Спогади про Іспанію. Присвята Веласкесу» (1981—1983); «Великий мрійник» (1985); «Катерина. За мотивами поеми Т. Г. Шевченка» (1985—1986); «Тарас Шевченко на Дніпрі» (1985—1986). </div> Автор медальйонів на східному фронтоні Будинку спеціалістів у Миколаєві.

Брав участь у художніх виставках з 1938 року, у республіканських з 1945 року, всесоюзних з 1950 року, зарубіжних з 1951 року, зокрема в Сирії у 1958 році, у США у 1959 році, у Чехословаччині у 1960]році, в Італії у 1962 році.

Відзнаки Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Дружби народів; медалями: «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»; Срібна медаль Міністерства культури СРСР (1955; за портрет «Медсестра»); Бронзова медаль Міжнародної виставки в Брюсселі (1958; за портрет «Медсестра»); Срібна медаль Академії мистецтв СРСР (за картину «Думи мої, думи…»); Державна премія Української РСР імені Тараса Шевченка (1974; за картини «20 століття. Володимир Ленін», «Новий час»); почесні звання Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1957 року; Народний художник УРСР з 1960 року; Народний художник СРСР з 1963 року.

Вшанування В пам'ять про художника в Одесі у 1988 році, на будинку по вулиці Великій Арнаутській № 1, де він жив і де була його майстерня, встановлена меморіальна дошкаБожий Михаил Михайлович / Они оставили след в истории Одессы. Собрание биографических очерков и статей. ; 21 грудня 2012 року вулицю Лізи Чайкіної в Одесі перейменовано на вулицю Михайла Божія. 2019 року Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації затвердив обласну премію образотворчого мистецтва імені Михайла Божія.

У мистецтві Портрети художника виконали Олександр Бєлов (1955; Одеський художній музей) та Володимир Бобиль (1963, метал). Скульптурний портрет виконав скульптор Антон Чубін (1954)Чубін Антон Юхимович // ; У журналі «Перець» № 9 за 1974 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца з нагоди нагородження Михайла Божія Державною премією Української РСР імені Тараса Шевченка.

Примітки

Література

Божій Михайло Михайлович // ; Божій Михайло Михайлович // ; ; Божій Михайло Михайлович // ; Божій Михайло Михайлович // , С. 78;

Божій Михайло Михайлович // ; О. В. Замостьян Божій Михайло Михайлович // ; Божії // ;