Альберт Віюк-Коялович гербу Костеша Відмінна (Войцех Віюк Коялович, Альберт Коялович, , , , 1609 — 6 жовтня 1677) — литовський письменник, полеміст, історик, перекладач, геральдик, доктор теологічних наук, професор філософії та ректор Віленського університету, цензор, радник і духівник віленського єпископа Завіші, заступник великого канцлера коронногоSuchodolsi Bogdan. «Historia nauki polskiej », Polska Akademia Nauk, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1970 r. — S. 67, 186, 225. .
Життєпис Народився в Ковенському повіті Великого князівства Литовського. Доводився братом відомому доктору філософських наук Казимиру Кояловичу (1617—1674). Обоє походили зі сполонізованого литовського шляхетського роду гербу «Віюк» («Костеша V», Остоя)Wojciech Wijuk Kojałowicz, «Nomenclator»: Ostoja w/g Wojciecha Wijuka Kojałowicz, 1906.Ostrowski Juliusz. Księga herbowa rodów polskich. — Cz. 1-2. — Warszawa, 1897.Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk : L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1. . Звідси мав додаток до прізвища (придомок) — «Віюк».
У 1627 р. вступив в орден єзуїтівКаяловіч (Віюк-Каяловіч) Альберт (Войцех) // «Энцыклапедыя гісторыі Беларусі». / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мінск : Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 1997. — Т. 4 (К-Л). — С. 158—159. — ISBN 985-11-0100-1. . У 1628—1632 рр. навчався у Віленському, Несвізькому і Смоленському колегіумах ордену. У 1634—1638 рр. студіював на теологічному факультеті у Віленській академії, де в 1645 р. отримав ступінь доктора теології та до 1658 р. викладав там схоластичну філософію.
Став одним з організаторів Ковенського колегіумуКаяловіч (Віюк-Каяловіч) Альберт (Войцех) // «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя». 2-е выданне / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мінск : Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007 г. — Т. 2 (К-Я). — С. 79. — ISBN 975-985-11-0394-8. .
У 1644—1645 рр. — професор полемічної теології у Бранево (Польща). Від 1649 р. — проканцлер (підканцлер) Віленської академії. У 1654—1655 рр. — ректор Віленської академії.
З 1658 р. — на службі двору віленського єпископа-суфрагана Сапеги А., єпископа Довгяло Я. (у подорожах з ними).
Став єзуїтським прокуратором Литви та делегатом до Святого Престолу в Римі на конгрегації ордену єзуїтів. Через присутність російських військ у Вільні не зміг довший час повернутися до свого міста.
У 1662—1666 рр. — препозіт (від — настоятель) будинку ченців у м. Вільнюсі, став заступником провінціала (голови провінції єзуїтів у Литві) і його намісником.
Через гоніння з боку Радзивіллів проти нього — переїхав до м. Варшави (бо на думку представників династії Радзивіллів Альберт Коялович «розкрив таємниці Радзивіллів» у творі «Літопис Радзивіллів», що вийшов у м. Вільно в 1653 р.).
Від 1668 р. — префект Варшавського колегіуму.
Автор 34 опублікованих за життя праць.
Полемічні твори А. Кояловича спрямовані проти кальвіністів, протестантів. Він автор богословських трактатів, біографій єзуїтів, творів з історії України, Литви та Білорусі (див. «Велике князівство Литовське»). Головні з них: «Історія Литви», перша частина якої видана в м. Гданську в 1650 р., друга — у м. Антверпені в 1669 р. латинською мовою (дав опис подій до 1572 — року смерті короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа); «Літопис Радзивіллів», «Хроніка Сапіг», вийшов у м. Вільно в 1653 р. теж латинською мовою. У роботах А. Кояловича багато відомостей про м. Мінськ. В його творах є багато звісток про запорозьких козаків (книга «Про дії проти запорозьких козаків у 1648—1649», Вільно, 1651).
Праці «Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego» tj.Compendium (1650 р.) oraz Nomenclator (1656 р.). «Herbarz Rycerstwa W.X. Litewskiego tak zwany COMPENDIUM O Klejnotach albo Herbach ktorych Familie Stanu Rycerskiego W Prowincyach Wielkiego Xiestwa Litweskiego Zazywaja» (An Armorial of the Knighthood of the Grand Duchy of Lithuania which is called COMPENDIUM, in which the Coats of Arms or Heraldry of the Noble Families of the Grand Duchy of Lithuania are Explored), Kraków 1897. Kojałowicz W. A., «Herbarz szlachty Wielkiego Ksiestwa Litewskiego zwany Nomenclator», m. Kraków, 1905 r. «Kazania o męce Pańskiej, opus posthumum», Vilnius, 1675. «Historiae Lithuanae pars prior, de rebus Lithuanorum ante susceptam Christianam religionem conjunctionemque… cum regno Poloniae» (Данциг, 1650 р.); «Hisloriae Lithuanae pars altera a conjunctione cum Regno Poloniae ad unionem corum Dominiorum libri octo» (Антверпен, 1669 р.); Коялович, А. В. Історія Литви, частина друга. К., 2023 Мультимедійне в-во Стрельбицького (переклад на укр.) «Miscellanea rerum ad statum ecclesiasticum in Magno Lithuaniae Ducatu pertinentium» (Вільно, 1650 р.); «Rerum in M. D. Lithuaniae per tempus rebellionis Russicae gestarum commentarius etc.» (Ельбінг, 1655 р.), «Fasti Radziviliani compendio continentes gesta Ducum Radziwił» (Вільно, 1653 р.), «Colloquia Theologi cum Politico de electione prudenti unios verae Christianae religionis, sub nomine sui discipuli», Vilnius, 1640 «Primum Societatis Jesu annum secularem Vilnae solennibus feriis celebratum», Vilnius, 1640. «Compendium Ethicae Aristotelicae», Vilnius, 1645. «Oculus ratione correctus, sux refutatio demonstrations ocularis de Vacuo» Vilnius 1648. «Decem modi colendi Beatissimam Virginem in ejus imagine Lauretana», Vilnius, 1648. «De vita et morbius P. Laurentii Bartlii S. J.», Vilnius, 1648. «De rebus gestis anno 1648 et sequenti contra Cosacos Zaporovios rebelles», Vilnius, 1651. Коялович, А. В. Про діяння проти запорозьких козаків у 1648 і 1649 р.р., К., 2021 ПП Фоліант (переклад на укр.) «Instructio circa casus reservatos ad usum cleri Dioecisis Vilnensis», Vilnius, 1651. «Colloquia Theologi cum Ministro, de dissidiis in rebus fidei inter Catholicos et Calvinistas» «O niektorych roznicach wiary, ktore między katholikami y ewangelikami zachodza: theologa z ministrem rozmowy ku przestrodze tak katholikow iako y ewengelikow», Vilnius 1653. «Instructionum Rhetoricarum partes duae», Vilnius, 1654. «Compendium Vitae Alphonsi Rodriquez Soc. Jesu ex Hispanico», Vilnius, 1656. «Colloquia Theologi cum Dissidente in Religione, de sincero, et non adulterato usu Sacrae Scripturae ad probandos artieulos fidei», Kalisz, 1667. «Modi Sexaginta Sacrae Oratonis Varie formandae», Antwerp, 1668. «Panegyrici Heroum, varia antahac manu sparsi, in anum collecti», Vilnius, 1668. «Soli polique decus Sagittae Wołowicianae Ladislao Wołowicz Palatino Witebski», Vilnius, 1669. Кояловичъ М. О., «Дневникъ люблинскаго сейма 1569 года. Соединеніе Великаго княжества Литовскаго с королевствомъ Польскимъ», 1869 г. — 822 с.
Зауваги
Примітки
Джерела та література Мицик Ю. А. Коялович Альберт, Віюк-Коялович Альберт // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн. : БЕЛТА, 2001. — 576 с.: іл. — ISBN 985-6302-33-1.
Плохий С. Н. Освободительная война украинского народа 1648—1654 гг. в латиноязычной историографии середины XVII века. — Днепропетровск, 1983.
Посилання Мицик Ю. А. «Коялович Альберт, Віюк-Коялович Альберт » // сайт «Інститут історії України Національної академії наук України» Коялович А. В. Історія Литви, частина друга електронне видання Коялович А. В. Про діяння проти запорозьких козаків у 1648 і 1649 р.р. паперове видання