Тарасенко Тамара Андріївна ( , Москва, СРСР — , Одеса, Україна) — українська педагогиня, литературознавиця, філософиня.
Перша голова правління Фонду соціальної допомоги імені доктора Гааза (1987)«Философия достоинства, свободы и прав человека»". — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: ISBN 978-966-611-679-9.
Біографія Батько — Мінчік Андрій Максимович (1915—1999) — військовослужбовець. Мати — Вапнярська Сусанна Ісаївна (1915—2008) — вчитель історії та географії в середній школі. Роки війни пережила разом із бабусею та дідусем у шахтарському селищі на Донбасі.
У 1961 році з відзнакою закінчила відділення російської мови і літератури філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова (ОДУ).
Працювала старшим бібліотекарем наукової бібліотеки, лаборантом кафедри філософії, старшим викладачем, доцентом, виконувачкою обов'язків завідувача кафедри філософії, директоркою бібліотеки ОДУ.
Тема кандидатської дисертації — «Регулятивний аспект соціального функціювання мови» (1973).
На чолі Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза Згідно спогадів одного з основоположників Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза, заслуженого юриста України Мучника О. Г. VTS_01_1_0002.wmv — Google Drive Интервью Мучника А. Г. (1995 г.) — 26 листопада 1987 року Тарасенко Т. А. було вибрано першою головою правління цієї першої у СРСР неурядової благодійної організації. Займаючи посаду завідувачки кафедри філософії ОДУ Тарасенко Т. А. відіграла визначну роль у справі офіційної легалізації цієї благодійної організації у складних умовах радянської бюрократичної системи. На чолі Фонду вона брала особисту участь у безпосередньому наданні соціальної допомоги нужденним. За час керівництва Фондом Тарасенко розпочала традицію морального, самовідданого та некорисливого служіння людям у системі управління благодійною організацієюІнтерв'ю Президента Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза Мучніка О. Г. (1995, Одеса, Україна).
Наукова, педагогічна діяльність Згідно численним спогадам її колег Тарасенко Т. А. одній з перших в СРСР розробила і почала читати на гуманітарних факультетах ОДУ спецкурс з історії російської філософії XX-го сторіччя. Завдяки їй студенти ОДУ вперше ознайомилися з раніше не доступними для них працями Бердяєва, Булгакова, Ільїна, Лосського, Розанова, Соловйова, Федорова, Флоренського, Флоровського, Франка, Шестова та ін., які у ті часи знаходились у так званих «спецхранах» Багато років керувала студентським філософським гуртком на юридичному факультеті ОДУ.. Під час своїх лекцій та семінарів практикувала, використовуючи метод відомого радянського філософа «глибинне спілкування», діалог, у якому бере участь не лише розум, але й сумління, моральна складова особистості її учнів.
У своїй педагогічній діяльності виявляла непідробну повагу до гідності, думок і особливостей особистості студентів. Уміла приходити їм на допомогу в скрутну мить, виявляючи при цьому делікатність до внутрішнього світу молодої людиниРейдерман И. И. «Обыкновенный одесский интеллигент».
У 1991 р., незважаючи на біль від невиліковної хвороби, продовжувала викладацьку діяльність, вважаючи за свій обов'язок довести розпочатий курс лекцій до кінця. У травні 1992 р., напередодні власної смерті, провела останній семінар зі студентами юридичного факультету ОДУ.
Пам'ять
Померла 23 травня 1992 року, похована на Північному кладовищі міста Одеси. Пам'яті Т. А. Тарасенко присвячена книга професора ОДУ Г. П. Гребенника «Портрет інтелігента в одеському інтер'єрі. Повість про Тамару Андріївну Тарасенко та й не тільки про неї». Гребенник пише: . Як зазначає сучасний дослідник діяльності Тамари АндріївниІсаєнко Л. М. «Памʹяті світле джерело». — Одесса: ФОП Бондаренко М. О., 2015. — 575 с. :
На замовлення Фонду художник Лазар Леонтійович Гормах (1924—2000) написав пастеллю портрет Т. А. Тарасенко, який разом із портретами доктора Ф. П. Гааса та Матері Терези виставлений у офісі Фонду.
Бібліографія
1975 — "Современная идеологическая борьба и средства языка [Текст]: Метод. рекомендации лектору / Одес. обл. организация о-ва «Знание». Науч.-метод. совет по пропаганде филос. знаний. — Одесса: [б. и.], 1975. — 24 с.; 21 см
Примітки
Література