Зо́я Іса́ківна Ко́робова-Богдаше́вська (* , Хотин, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР — † , Київ, Україна) — українська радіожурналістка, мистецтвознавиця, скрипалька. Дружина Юрія Богдашевського.
Життєпис Закінчила Рівненський педагогічний інститут у 1973 році.
1966—1972 — скрипалька симфонічного оркестру Рівненського українського музично-драматичного театру.
З 1973 працює у Києві в Головній редакції музичного мовлення Національної радіокомпанії України (редактор, старший редактор, коментатор, ведуча програм).
Була ініціатором проведення радіофестивалю «Україно, пісне моя!», режисером і однією з ведучих популярної радіопередачі «В опереті як в опереті» музичної радіостудії «Ліра».
На радіо проводила бесіди з багатьма діячами культури (з Б. Ступкою, І. Гамкалом, І. Шамо, Д. Луценком, Ю. Рибчинським, В. Юхимовичем, Є. Станковичем та ін.), вела радіопередачі про видатних співаків України (М. Скала-Старицького, О. Руснака, Й. Гошуляка, З. Штокалка, І. Маланюк, Г. Шандровського, І. Алчевського).
Зої Коробовій присвячено книгу «Україно, пісне моя!» (К., 2010), у якій опубліковані спогади про неї Ю. Богдашевського, Т. Севернюк, В. Кушпета, О. Комарова, Ю. Кузьменка, Л. Олійник, Л. Остапенко, М. Миколайчук, Г. Кириліної, С. Литвиненка, В. Корнійчука.Коробова Зоя Ісаківна / М. Г. Лабінський // Енциклопедія сучасної України esu.com.ua
Примітки
Посилання Камертони людяності / Олег Комаров Газета «Рабочее слово», випуск № 5, 9 лютого 2009. Зоя Коробова // Хотин. Видатні особистості
Література Зоя Коробова / Севернюк Тамара Артемівна // Хотинська звитяга. Тисячолітнє місто в народній творчості та мистецтві. — Чернівці: «Золоті литаври», 2002. «Україно, пісне моя!», пам'яті Зої Коробової / [редкол.: Ю. Б. Богдашевський та ін. ; упоряд. М. Лабінський]. — К. : Проза, 2010. — 239 с. : фотогр. — 500 экз. — ISBN 966-7073-10-6