Деньги́ — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Золотоніської міської громади. Населення на 2025 рік— 1040 осібhttps://zolo.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/PASPORT-hromady-2025-osnovnyy.pdf.
Географія Село розташоване на річці Кропивні за 12 км від районного центру — міста Золотоноша та за 10 км від залізничної станції Золотоноша І поруч з автошляхом .
Загальна площа села — 645,9 га. Кількість господарств - 1065. Вулиць 15. Провулків -6. Загальна протяжність доріг — 23 км.
Кутки села: Броварки, Бацманівка, Велика і Мала Педоровки, Бухта, Кінець (Гончарівка), Діброва, Загребля, Село, Піски, Ямки, Косовка, Ромашевщина, Юшковиця, Лужок, Прідмовщина, Селенківщина.
В окрузі долини, урочища: Долина Черкаська, Чорнобаївська долина, Шулушин сад, Мисник, Скринник, Лучки, Петренківщина, Гатки, Чорна долина, Попівщина, Мирське, Лиса гора, Долина Жидовиця, Бомбандерка, Закропивна, За лугом, Трибинівщина, Козлівець, Кургани, могили: Зборівська, Сторожівня, Гостра, Розрита могила, Дві могили, Татарка, Остапова, Бурякова могила, Валок (городище).
Шляхи: Стовпове (Злодійський шлях), Сукновальська, По під горою, Старо-Чапаєвська.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська126595.40%російська493.70%вірменська40.30%румунська30.23%білоруська10.07%єврейська10.07%інші/не вказали30.23%Усього1326100%
Історія
Уродженцем с. Хвильово — Сорочин професором Ф. І. Іващенко на с.49 нарису «З минулого козачих сіл» записано відомий переказ про походження назви Деньгів: «По дорозі, що йде від Переяслава до Деньгів, татари везли чергову данину. Коло теперішніх Деньгів вони загубили сумку з грошима. А в цей час йшов хлопець із цього села. Підняв сумку, розв'язав її і став лічити гроші. Згодом татари вернулися, відібрали гроші, а хлопцеві дали декілька монет. Ото з тих часів, мовляв, село і називають Деньгами: від татарського слова „теньга“ — монета, гроші„. Існує подібний переказ, що нібито татарську шкіряну торбину біля дороги на Гатках (урочище) підібрали хлопчаки — пастухи. Принесли в село і у важкій торбині виявилась велику кількість монет. Правда тут в тому, що знайдені татарські дрібні монети Деньга були в обігу в Україні за часів монголо-татарських ханів.
За давнім переказом, котрий записаний краєзнавцем Михайлом Пономаренком, назва села походить від прізвища (чи прізвиська) одного з перших поселенців на сучасній території села козака Деньга (з наголосом на останньому складі). Не виключено, що Деньга був українцем татарського походження. Можливо, ця людина була грошовитою, за що й прозвали Деньгою. Це прізвисько потім закріпилось в паперах. В історичних документах 18 -19 ст. зустрічається назва Денеги. За місцевим переказом, перші поселенці Деньга, Зміхновський та Прідня осіли на мальовничому, зручному березі річки Бацман — допливу річки Кропивни.
Перша письмова згадка про село належить до другої чверті XVII століття. Це згадка про військову службу денезьких козаків в дарчому написі на старому церковному Служебнику (Львівського друку). Це неперевершений напис документально підтверджує належність козаків Деньгів восени 1648 р. до Кропивнянської сотні Іркліївського полку. Від того часу збереглися прізвища 88 денезьких козаків вписаних в «Реєстр усього війська Запорозького після Збаразького договору з королем польським Яном Каземіром, складеному 1649 року, жовтня 16 дня»«Реєстр всего войска Запорожского после Збаражского договора с королем польским Яном Каземиром, составленом 1649 года, октября 16 дня». Так з початком української визвольної боротьби в середині XVII століття село стало центром Денізької (Демківської) сотні Кропивнянського полку. Сотня в складі Кропивнянського полку брала участь у вирішальних битвах Визвольної війни 1648—1657 років (Корсунській, Пилявецькій, Зборівській, Берестецькій, облозі Львова, Збаража та Жванця). Не один десяток козаків наклав головою у священній борні за незалежність України.
Як козацьке поселення, під перекрученою назвою Донкі село позначено і на відомій карті Гійома Боплана (40-ті роки XVII століття).
Інформація про Деньги, як вільне козацьке поселення зустрічається в матеріалах перепису «Генерального слідства про маєтності» Переяславського полку в 1729—1731 роках. В даних по Кропивнянській сотні зазначено, що «Село Деньги и Панское, как старожили запомнят, с прежде суть войсковие и к диспозиции гетманской належат, и под видением сотницким обретаются, токмо во всех датках на компанийци месячного и прочих до города Кропивной употребляються, но в описи города на тие села указу нет никакова, и оние никогда во владении ни в кого не бували». Диспозиція гетьманська означала, що Деньги в той час належали не самому гетьману, а гетьманській булаві — під час виконання ним службових обов'язків і при зміні гетьманів переходило до нового гетьмана, як оплата за їх посаду. З тих часів дійшла назва «Казенне». Колись в Деньгах були землі і урочища під назвою «Гетьманщина». «..датки на компанийци» — податок на утримання найманих козаків в Кропивні. Також згідно з цим слідством, в 1731 р. в селі Деньги крім козацьких було 9 дворів, якими володів Києво- Печерський монастир — «населяли тих людей по войсковой земле». Але «законники» монастиря мали в селі невелику силу, тому, що поселяли селян «без жодного указу».
В 1734 р. помер гетьман Данило Апостол і по його смерті був проведений опис маєтностей, які належали полку «на булаву и на кухню». В описі сказано, що «село Деньги — явилось сверх реестру. В том селе церковь Святого Архистратига Михаила: при той церкви колоколов три; в ней поп Степан…, дьячок Семен Балут, пономарь Вахно».
1787 «Описи Київського намісництва». 242 двори, з них 130 належав виборним (заможним) козакам. 726 мешканців. Власники землі в Деньгах: Таємний радник, сенатор Микола Іванович Неплюєв
Колезький радник Степан Томара
Колезький асесор Антон Федорович Дараган
Полковий осавула Федір Назарович Тимківський (по матері дід Михайла Максимовича).
Село Деньги є на мапі 1812 року.
15 лютого 1920 року о 2-й годині ночі до Деньгів під час Зимового походу прибув Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. О 5-й годині ранку полк рушив далі на здобуття Золотоноші, а в Деньгах залишив свій табір. Після бою ввечері полк повернувся до Деньгів, а 16 лютого у 3-й годині ночі рушив далі у похідКоваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012.
Ревком створено в 1919 році. Перший голова ревкому- Антон Омел'янович Савченко. Перший голова сільської Ради- Максим Опанасович Чирка.
Перша успішна спроба по розколу селянства — комнезам створено в 1922 році. Перший голова — Джура Пантелей Іванович.
ТСОЗ створено в 1926 році. Перший голова — Давид Савович Мойса.
Колгосп під назвою « Червоний Дніпровець» організовано в 1929 році. Перший голова Єлисей Якович Тарара.
Розкуркулені: К.Шкеліберда, В. В. Ярміш, М. М. Савченко, В.Копил, П. М. Лега, Ф. М. Вирвикишка, М. О. Наконечний, Я. М. Басай, К.Савченко, Ф. М. Ниць, Г.Носенко, Ф.Демченко, Ю. С. Шелухін, П. Ю. Петренко, Ф.Хівренко.
Жертви репресій 30 — 50 -х років: П. С. Глоба, О. І. Черінько, М. В. Наконечний, К. С. Соколан, Є. Я. Тарара, Р.К.Матіс, А.А.Шіль, К.У. Фрідріх, Л.І.Епінгер, Р.С. Барц, К. Я. Кикоть, І.М.Савченко, М. І. Хвиль М.І.
640 деньгівців воювали на фронтах радянсько-німецької війни, з них 240 загинули на фронтах. Фронтовики-деньгівчани отримали нагороди: вісім - орден Червоного Прапора (М.П.Носенко - 2), 10 - Слави 3-го ст., 8 - Вітчизняної війни 1-го ст., 14 - 2 ст., 38 - Червоної Зірки, одне нагородження орденом Олександра Невського., медаль "За відвагу" - 70, "За бойові заслуги" - 71. Серед них кавалери ордена Червоного Прапора: О. Ю. Зміхновський, М. О. Зміхновська, М. Ф. Валовий, Вітчизняної війни 1-ст. — І. Д. Шкеліберда, Слави 3-го ст.- Я. П. Жовнір, Г. І. Калініченко, С. Л. Кикоть, М. І. Кутир, К. М. Пугач, І. М. Саранча, Червоної Зірки — Г. Я. Бузунар, Г. П. Валовий. З Деньгів протягом 1942-1943 рр. вивезено на підневільні роботи в Німеччину і Австрію 217 осіб. В 1964 році на честь 240 загиблих на фронті і 112 жертв нацистського окупаційного режиму в парку села встановлено обеліск Слави. Знищено ворогом всі громадські приміщення колгоспу, школу, лікарню, 460 господарств громадян зі всіма будівлями, знищено громадське тваринництво і тваринництво громадян. Все знищене виражено в сумі 46800000 крб.
На початок 1970-х років в селі працював колгосп ім. Кірова, який обробляв 3 тисячі га землі, у тому числі 2,3 тисячі га орної. Основний напрямок був зерновий з розвинутим тваринництвом. У селі діяла восьмирічна школа, де навчалось 213 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 9 тисяч примірників, лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, аптека, дитячі ясла, 3 крамниці, перукарня, комбінат побутового обслуговування.
В часи незалежності України, колгосп ім Кірова був перетворений в КСДП "Деньгівське", яким в різні періоди керували заслужені працівники сільського господарства Дмитренко Василь Максимович та Буркацький Валерій Васильович.
Політика Парламентські вибори, 2021 На проміжних парламентських виборах 2021 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 710189, розташована у приміщенні будинку культури.
Результати зареєстрований 891 виборець, явка 33,56%, в одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Віталій Войцехівський (Слуга народу) — 58,45%, за Андрія Іллєнка (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,19%, за Романа Сущенка (Європейська Солідарність) — 12,50%.
Символіка Герб Герб Деньгів містить усі елементи, передбачені теоретичною й практичною геральдикою, та відображає унікальність цього лівобережного села. У зеленому полі щита зображено золотий, палаючий, з червоною серединою леза, меч (вістрям униз), який символізує як бойову славу села ще з часів Деньгівської сотні за Хмельниччини, так і (опосередковано) скальпель, що нагадує про факт роботи в селі земським лікарем знаменитого медика-хірурга й духівника В.Войно-Ясенецького (св. Луки). Обабіч руків'я меча зображено срібні розпростерті й опущені крила як символічне уособлення покровителя Деньгів — св. Архистратига Михаїла (у селі є Свято-Михайлівська церква із понад 350-річною історією). Ансамбль щита завершується розташованими по його кутах чотирма золотими монетами (підкреслюють промовисто-грошову назву села).
Щит увінчано золотою сільською короною (стилізований сніп пшениці) й обрамовано з боків: зверху — гілками сосни з зеленою хвоєю та золотими шишками, знизу — гілками вільхи (екологічні символи села). Нижня частина герба оповита золотою стрічкою з написом на ній зеленими буквами «ДЕНЬГИ». Прапор На прапорі Деньгів зеленого кольору розташована композиція малого герба села. Зворотна сторона полотнища дзеркально відтворює лицеву.
Економіка ТОВ «Гранекс-Черкаси» (бельгійські інвестиції) орендує 2100 га землі. Вирощуються по європейським технологіям зернові, олійні культури, овочі та картопля. Полив 400 га. Сучасний технопарк. Лінія калібрування та сухого очищення. Овочесховище на 2,5 т картоплі.
ТОВ «ШАПЛ» — завод по виробництву обладнання і деталей для верстатів
Деньгівське лісництво: Тамарівщина -га, Кропивнянські горби — га, Белестина — га, Діброва- га, Книпів- га, Сосна- га, Степи — га.
Об'єкти соціальної сфери Школа. Будинок культури
Персоналії Демко Ігнатенко — сотник Деньгівської сотні Кропивнянського полку Війська Запорозького Канівецький Павло Петрович (1764 — ?) — доктор філософії, учитель. Тимківський Василь Федорович (1771—1832, Петербург) — письменник, губернатор Бессарабії, дядько по матері Михайла Максимовича Тимківський Іван Федорович (1778—1808 Петербург) — поет і перекладач, дядько по матері Михайла Максимовича Вовк Андрій Миколайович (1882—1969) — генерал-полковник Армії УНР, військовий міністр українського уряду в екзилі.