М'янма — держава в південно-східній частині Азії, що межує на заході з Індією і Бангладеш, на півночі з Китаєм, на сході з Таїландом і Лаосом, на півдні омивається водами Індійського океануБірма // . Територія М’янми є унікальним полігоном для дослідження складних геодинамічних процесів, зумовлених тривалою колізією Індостанської та Євразійської літосферних плит. Розташування регіону на стику великих тектонічних структур зумовило його гетерогенну будову, виражену в чергуванні мезо-кайнозойських складчастих систем, глибоких осадових басейнів та древніх кристалічних масивів. Вивчення стратиграфії, магматизму та активної сейсмотектоніки цього сектору Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу має ключове значення для розуміння еволюції Південно-Східної Азії та закономірностей формування її колосального ресурсового потенціалу.

Геологічна будова М'янма лежить в східній частині Альпійсько-Гімалайського геосинклінального поясу.

Західна М'янма являє собою альпійський складчастий пояс Аракан-Йома (Ракхайн), складений вапняками, пісковиками і глинистими сланцями крейдового періоду потужністю до 4 км; глинами і пісковиками палеогену до 6 км з невеликими тілами ультрамафітових порід і базальтів на східних схилах Бирма // Горная энциклопедия в 5-ти т. — М.: «Советская энциклопедия», 1984—1991. ISBN 5-85270-007-X. Це гірські хребти Кумун, Паткай, Аракан-Йома. Південно-західна М'янма займає Араканський крайовий прогин, складений кайнозойськими моласовимі відкладами. Центральна М'янма — це Іравадійська рівнина, що розташовується в грабені Іраваді, який заповнений комплексною палеоген-плейстоценовою товщею континентальних, річкових, озерних і морських відкладень потужністю до 11 км. Уздовж центральної осі грабена в еоцені й плейстоцені утворився ряд вулканічних підіймань андезитового характеру (хребет Пегу). Складчастий пояс Шанського нагір'я Східної М'янми утворюють докембрійські ортогнейси, слабкометаморфизовані вапняки і уламкові породи палеозою. Мезозойські теригенні відклади заповнюють окремі грабени. Осадові товщі часто прорвані гранітами і гранодіоритами, віком від молодих четвертинних, до, місцями, докембрійських; зустрічаються окремі неки ріолітів. Північно-східна М'янма — це невисокі Тенасеримські гірські хребти (Танінтаї) складена метаморфічними породами докембрію, ультраосновними і гранітоїдними інтрузіями, лужними серіями.

Корисні копалини

М'янма володіє великими запасами різноманітних корисних копалинМ'янма // . У 1990-х роках Управління пошуково-знімальних і геологорозвідувальних робіт М'янми провело картування до 77% площі країни, було встановлено понад 40 нових рудопроявів.

На заході М'янми з ультрамафітами пов'язані прояви хромітів, нікелю, платини, міді та заліза.

У грабені Іраваді, у центральній частині країни, розвідані поклади нафти, природного газу та кам'яного вугілля; з вулканітами осьової частини грабену пов'язані мідно-порфірові родовища.

На сході М'янми розвідані рудні родовища олова, вольфраму, сурми, свинцю, цинку, флюориту, бариту, міді, мангану. На південному-сході до виходів ультрамафітів приурочені родовища руд хрому, міді, заліза, мангану, жадеїту; з докембрійськими породами і лужними інтрузіями пов'язані поклади золота, дорогоцінного каміння; з гранітами — родовища руд свинцю, цинку, молібдену.

Сейсмічність

Для території М'янми властива висока сейсмічність, до 9 балів (за 12-бальною шкалою). Глибина гіпоцентрів землетрусів змінюється зі сходу на захід від 150 до 30 км. Найбільший землетрус зафіксований в 1931 році в районі міста Камайн.

Гідрогеологія

У зоні гірських хребтів та нагір'їв розвинені тріщинуваті, тріщинувато-жильні та карстові прісні підземні води, що живлять численні джерела й струмки. У цій зоні найбільш водоносними є закарстовані вапняки з дебітом джерел 100–1000 л/с.

У широко поширених на поверхні верхньоміоцен-пліоценових відкладах розвинені солонуваті (1-5 г/л), рідше прісні води. У центральній частині грабена Іраваді розвинена, так звана «посушлива зона», де спостерігається різкий дефіцит атмосферних опадів (особливо в травні — на початку червня), а по всьому геологічному профілю поширені солонуваті і солоні води. Найбільш перспективними для отримання прісної підземної води в цьому регіоні є алювіальні відкладення річок Іраваді, Салуїн, Сітаун, дебіти свердловин від 10 л/с.

У межах широкої дельти розвинені солонуваті води з мінералізацією від 1-10 г/л.

Геологічна служба, наука, освіта Геологічні й горні роботи в М'янмі проводяться під керівництвом Міністерства гірських справ, якому підпорядковані департаменти геологічної служби, розвідки корисних копалин, планування та інспекції, а також державні гірничо-видобувні корпорації. Країна співпрацює в галузі геолого-розвідувальних робіт з фахівцями Китаю та інших азійських країн.

Провідним геологічним науково-дослідним закладом слугує М'янмарський об'єднаний інститут прикладних досліджень (), йому підпорядковується Департамент металургії та геологічних досліджень, а також відділі мінералогічних досліджень Центру атомної енергетики ().

Професійні кадри геологів й гірників готують на відповідних кафедрах в університетах Янгона і Мандалая, в Технологічному інституті в Янгоні.

Наукові статті з геології друкуються в журналі «Наука і техніка» ().

Див. також Гірнича промисловість М'янми Історія освоєння мінеральних ресурсів М'янми

Примітки

Література

Бирма. Справочник. — M., 1982 Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с.

Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Chadwick J. К., Burma — high level of unrealized mineral potential, «World Mining», No 5, 1982 </div>

Посилання

Огар В. В. Регіональна геологія : підручник. К. : КНУ, 2023