Середній Схід — умовне найменування району Західної Азії, розташованого між Європою та Пакистаном; іноді, особливо в англомовній літературі, замінює собою термін Близький Схід, але частіше розуміється як позначення сукупності країн Близького Сходу разом з Іраном і Афганістаном і тому в більшості випадків застосовується не окремо, а у складі об'єднаного терміна «Близький та Середній Схід». Як наслідок, «Середній Схід» застосовується часто тільки до Ірану та Афганістану, про інших кажуть Близький Схід. Більшість населення — мусульмани.
Є багато факторів, які зробили цей район одним з найнеспокійніших у світі, але багато авторів сходяться на тому, що джерелом конфліктів був поділ володінь Османської імперії після Першої світової війни, коли кордони були нелогічно обумовлені і народилася держава Ізраїль. Іншим важливим чинником є знайдення його природних багатств, особливо нафти. У двадцятому столітті Близький Схід пережив шість воєн (чотири арабо-ізраїльські війни, війни між Іраком і Іраном і війна в Перській затоці та її наступні епізоди), громадянську війну в Лівані та Ісламську революцію Хомейні в Ірані, що мала важливі наслідки для всього мусульманського світу.
Значення терміна
Термін «Близький Схід», ймовірно, виник в 1850-х роках в Британському Beaumont (1988), p. 16. Тим не менш, він став ширше відомим після того, як американський військово-морський стратег Альфред Тейєр Мехен використав термін у 1902 році для «позначення територій між Аравією й Індією» . В цей час Британська і Російська імперії змагалися за вплив у Центральній Азії, суперництво, яке стало відоме як Велика гра. Мехен пояснив не тільки стратегічне значення регіону, але і, зокрема, його центру, в Перській затоці Melman, Billie. The Cambridge Companion to Travel Writing: 6 The Middle East / Arabia , Cambridge Collections Online. Retrieved January 8, 2006. Palmer, Michael A. Guardians of the Persian Gulf: A History of America's Expanding Role in the Persian Gulf, 1833–1992. New York: The Free Press, 1992. ISBN 0-02-923843-9 p. 12-13.. Він назвав території, що оточують Перську затоку, Середнім Сходом, і сказав, що після Суецького каналу, це було найважливішою для Великої Британії територією для контролю, щоб стримувати росіян від просування до Британської Індії Laciner, Dr. Sedat. «Is There a Place Called ‘the Middle East’? », ''The Journal of Turkish Weekly]", June 2, 2006. Retrieved January 10, 2007.. Мехен вперше використовував цей термін у своїй статті «Перська затока і міжнародні відносини», опублікованій у вересні 1902 року у британському журналі .
Статтю Мехена було передруковано в The Times і в серії з 20 статей «Середньосхідне питання», написаній , що почала виходити у жовтні. У цій серії статей, Ігнатіус Чіроль розширив визначення Середнього Сходу, включивши туди «ті регіони Азії, які простягаються до кордонів Індії і займають підходи до Індії» Adelson (1995), p. 24. Після закінчення серії в 1903 році, «Таймс» перестали брати цей термін в лапки Adelson (1995), p. 26.
До Другої світової війни, було прийнято відносити області навколо Туреччини та східного узбережжя Середземного моря до «Близького Сходу», «Далекий Схід» зосереджувався в Китаї , а під «Середнім Сходом», малася на увазі область від Месопотамії до Бірми, а саме область між Близьким Сходом і Далеким Сходом. Наприкінці 1930-х, британці заснували Середньосхідне командування, яке базувалося в Каїрі, для своїх збройних сил в регіоні. Після цього термін «Середній Схід» отримав широке застосування в Європі та Сполучених Штатах, зокрема, серед іншого, в 1946 році у Вашингтоні був заснований .
Критика та використання Термін Середній Схід багато критикували через його неявний євроцентризм . Проте в сучасній англійській мові цей термін використовується як європейцями, так і неєвропейцями.
Означення «Середнього» також призвело до деякої плутанини через зміну визначень. До Першої світової війни, термін «Близький Схід» використовувався в англійській мові для позначення Балкан та Османської імперії, в той час як до «Середнього Сходу» відносили Іран, Афганістан, Центральну Азію та Кавказ. «Далекий Схід» стосувався країн Східної Азії (таких як Китай, Японія, Тайвань, Корея, Гонконг та ін.). Деякі критики зазвичай радять використовувати альтернативний термін, такий як «Західна Азія», який є офіційним позначенням, що використовується в ООН.
Зі зникненням в 1918 р. Османської імперії, термін «Близький Схід» в значній мірі випав із загального користування в англійській мові, в той час як «Середній Схід» став застосовуватися до нових країн ісламського світу, що виникли на теренах колишньої імперії. Однак, використання терміна «Близький Схід» збереглося в різних наукових дисциплін, у тому числі археології та стародавній історії, де він описував ту саму область, що й термін Середній Схід, який не використовувався в цих дисциплінах.
В Організації Об'єднаних Націй, численні документи і резолюції по Середньому Сходу, насправді пов'язані з арабо-ізраїльським конфліктом, зокрема, ізраїльсько-палестинським конфліктом, і, отже, з чотирма державами на Леванту. Термін Близький Схід іноді теж використовується в ООН, коли мова йде про даний регіон.
Переклади У всіх європейських мовах є відповідники англійським термінам Близький Схід та Середній Схід, але, оскільки вони є відносно описовими, їх значення залежить від країни і вони в цілому відрізняються від англійських термінів. У німецькій мові термін Naher Osten (Близький Схід) все ще перебуває в загальному користуванні (в даний час термін Mittlerer Osten стає все поширенішим в пресі у текстах, перекладених з англійських джерел, хоча вони і мають різні значення). У слов'янських мовах теж залишаються єдиними підходящими термінами для регіону є пов'язані з Близьким Сходом: в українській — Близький Схід, у польській — Bliski Wschód, у болгарській — Близък Изток, у російській — Ближний Восток, у хорватській — Bliski istok. Проте в деяких мовах дійсно є еквіваленти «Середнього Сходу», такі як французький Moyen-Orient, шведський Mellanöstern, іспанський Oriente Medio чи Medio Oriente, італійський Medio Oriente.
Можливо, через вплив західної преси, арабський еквівалент Середнього Сходу (арабська: الشرق الأوسط аш-Шарк аль-Аусат), став стандартом використання в арабській пресі, і під ним розуміється той же зміст терміна «Середній Схід», що і в Північній Америці, і в Західній Європі. Позначення Машрик, що також походить від арабського кореня, що означає схід, також позначає регіон навколо Леванту, східну частину арабськомовного світу (на відміну від країн Магрибу, західної частини). Перський еквівалент терміна Середній Схід — خاورمیانه (Хавер-е міянег).
Країни та території Традиційно до Середнього Сходу включають такі країни і території:
Країна Площа (км²) Населення Щільність населення(на км²) Столиця ВВП Валюта Форма правління Офіційні мови Бахрейн 665 656 397 987 Манама $26,970 млрд (2008) Бахрейнський динар конституційна монархія арабська 9 250 792 604 90 Нікосія $22,703 млрд (2008)Євроунітарна конституційна президентська республікагрецька, турецька 1 002 450 77 498 000 74 Каїр $442,640 млрд (2008) Єгипетський фунт Змішана республіка арабська 1 648 195 71 208 000 42 Тегеран $819,799 млрд (2008) Іранський ріал Ісламська республіка перська 437 072 31 001 816 70,93 Багдад $202,3 млрд (2008) Іракський динар Парламентська республіка арабська, курдська 20 770 7 465 000 290 Єрусалим $200,630 млрд (2008) Ізраїльський новий шекель Парламентаризм іврит, арабська 92 300 6 407 085 58 Амман $32,112 млрд (2008) Йорданський динар конституційна монархія арабська 17 820 3 100 000 119 Ель-Кувейт $137,190 млрд (2008) Кувейтський динар конституційна монархія арабська 10 452 4 224 000 354 Бейрут $58,576 млрд (2010) Ліванський фунт Парламентська республіка арабська, французька 212 460 3 200 000 13 Маскат $66,889 млрд (2008) Оманський реал абсолютна монархія арабська Сектор Гази (не повністю суверенна) 360 1 376 289 3,823 Газа $770 млн (2009) Єгипетський фунт, Ізраїльський новий шекель автономна республіка арабська (не повністю суверенна) 5,860 2 235 000 432 Рамалла $12,95 млрд (2009) Ізраїльський новий шекель автономна республіка арабська 11 437 793 341 69 Доха $94,249 млрд (2008) Катарський реал абсолютна монархія арабська 1 960 582 23 513 330 12 Ер-Ріяд $593,385 млрд (2008) Саудівський ріал абсолютна монархія арабська 185 180 22 505 000 93 Дамаск $105,238 млрд (2010) Сирійський фунт президентська республіка арабська Турецька ліра парламентська республіка турецька 82,880 5 432 746 30 Абу-Дабі $184,984 млрд (2008) Дірхам ОАЕ федеральна конституційна монархія арабська 527 970 23 701 257 35 Сана $55,433 млрд (2008) Єменський ріал Республіка арабськаДжерела: Міжнародний валютний фонд, 24 квітня 2009, PPP GDP 2008 World Bank, 1 липня 2009, PPP GDP 2008
Примітка:
1 Дані по Туреччині включають Східну Фракію, яка не є частиною Анатолії.
У ширшому розумінні, Середній Схід включає також Азербайджан, Алжир, Афганістан, Вірменію, Грузію, Джибуті, Еритрею, Західну Сахару, Казахстан, Коморські острови, Лівію, Мавританію, Марокко, Пакистан, Сомалі, Судан, Таджикистан, Туніс, Туркменістан, Узбекистан та Киргизстан,
Країна Площа (км²) Населення Щільність населення(на км²) Столиця ВВП Валюта Форма правління Офіційні мови 1 647 500 31 889 923 46 Кабул $21,340 млрд (2008) афгані Ісламська республіка Дарі, Пушту 2 381 740 33 333 216 14 Алжир $233,098 млрд (2008) Алжирський динар Змішана республіка арабська 29 800 3 262 200 111,7 Єреван $18,715 млрд (2008) Вірменський драм Президентська республіка вірменська 86 600 8 621 000 97 Баку $74,734 млрд (2008) азербайджанський манат Президентська республіка азербайджанська 2 235 798 000 275 Мороні $772 млн (2009) Коморський франк Федеральна республіка коморська, арабська, французька 23 200 496 374 34 Джибуті $1,877 млрд (2008) Джибутійський франк Парламентська республіка арабська, французька, сомалійська, афар 117 600 4 401 009 37 Асмера $3,739 млрд (2008) Накфа Тимчасовий уряд тигринья, арабська 20,460 4 630 841 99,3 Тбілісі $21,812 млрд (2008) ларі Президентська республіка грузинська 2 724 900 15 217 711 5,4 Астана $177,545 млрд (2008) Казахстанський тенге Президентська республіка казахська, російська 199,900 5 356 869 26 Бішкек $11,580 млрд (2008) Сом Президентська республіка киргизька, російська 1 759 540 6 036 914 3 Триполі $90,251 млрд (2008) лівійський динар Тимчасовий уряд арабська 1 030 700 3 291 000 70 Нуакшот $6,221 млрд (2008) Агвійя Ісламська республіка арабська 446 550 33 757 175 70 Рабат $136,728 млрд (2008) марокканський дирхам конституційна монархія арабська, тамазит316443 4351307ВаллеттаЄвроунітарна конституційна парламентська республікамальтійська, англійська 880 940 169 300 000 206 Ісламабад $439,558 млрд (2008) пакистанська рупія ісламська республіка урду, англійська 637 661 9 925 640 [www.indexmundi.com/somalia/demographics_profile.html Somalia: demographics profile] 13 Могадішу $7,890 млрд сомалійський шилінг Президентська республіка сомалійська, арабська 1 886 068 30 894 000 14 Хартум $87,885 млрд (2008) Суданський фунт Президентська республіка арабська, англійська 143 100 7 215 700 45 163 610 10 102 000 62 Туніс $82,226 млрд (2008) туніський динар Президентська республіка арабська 488 100 5 110 023 9,9 447 400 27 372 000 59 Ташкент $71,501 млрд (2008) Узбецький сом Президентська республіка узбецька 266 000 513 000 1,9 Ель-Аюн марокканський дирхам арабськаДжерела: Міжнародний валютний фонд, 24 квітня 2009, PPP GDP 2008 World Bank, 1 липня 2009, PPP GDP 2008
Примітка: 1 Афганістан часто розглядається як частина Центральної Азії The 2007 Middle East & Central Asia Politics, Economics, and Society Conference University of Utah . «Regional Economic Outlook: Middle East & Central Asia» May 2006, International Monetary Fund.
Історія