Засоби масової інформації (ЗМІ) Австралії є важливим компонентом економіки. Австралійські ЗМІ є добре розвиненими і обслуговують широкий спектр аудиторій. 99 % австралійських домогосподарок мають телевізор, всі сім'ї мають принаймні один радіоприймач. Медіа-галузь Австралії охоплює традиційні та цифрові формати, і в основному, обслуговує переважно англомовне населення.
Характеристика медіасистеми Австралії Австралія має ліберальну модель медіасистеми, так як і Велика Британія, США, та Ірландія. Об'єднувати в одну групу їх можна тільки за тими рисами, що справді є спільними. Наприклад, потужні системи суспільного телерадіомовлення Великої Британії і США(проте у цих країнах, як і у США, дуже велике місце посідають комерційні ЗМІ та орієнтація журналістики на неупереджене подання фактів, а не на коментарі).
Прикметною рисою ліберальної моделі є потужніший, ніж у всіх інших, захист свободи слова та невтручання держави у справи ЗМІ. Очевидні позитивні наслідки поєднуються тут і зі значущими негативними — зокрема, це недостатня захищеність приватної інформації (порівняно з країнами демократичного корпоративізму та Францією) та можливість маніпулювання громадською думкою на виборах через зловживання свободою преси.
ЗМІ в Австралії є важливим компонентом економіки. Австралійські ЗМІ широко доступні і обслуговують широкий спектр аудиторії. Дві медіа-компанії в Австралії фінансуються державою: Австралійська радіомовна корпорація (ABC) і Спеціальний радіомовний сервіс (SBS ). Обидва надають безкоштовну трансляцію в ефірному телебаченні, радіо і в Інтернеті. Обидва належать австралійському уряду.
Основні медіа-корпорації, агентства новин, каталоги The Australian Broadcasting Corporation - державна компанія телерадіомовлення, побудована за схемою BBC (Great Britain). За рейтингом популярності стоїть після комерційних каналів — показує передачі менш популярні і більш «правильні»; компанія вважається «незалежною», оскільки повністю субсидується державою і не залежить від приватних власників, реклами і рекламодавців. NineMSN — корпорація належить наполовину Microsoft, наполовину і об'єднує провідні он-лайн сервіси (Hotmail, MSN Search і ін.) І дев'ятий канал телемовлення. PBL — Publishing & Broadcasting Limited, корпорація Джеймса Пекера (James Packer), що володіє повністю або на 50 % наступними ЗМІ: ecorp (NineMSN, Ticketek, eBay Australia & NZ, Charles Schwab Australia, Monster.com), Foxtel, Fox Sports, Sky News Australia, ACP (видає більше 65 журналів) і ін. Fairfax — корпорація Джона Фіафакса (John Fairfax), що володіє 43,4 % всіх засобів масової інформації. Herald & Weekly Times Ltd- є частиною The News Corporation Limited, яка контролюється Рупертом Мардаком (Rupert Murdoch). Herald & Weekly Times Ltd випускає газети Herald Sun, The Weekly Times, MX, The Australian, Sunday Telegraph і інші. The News Corporation Limited належать повністю або частково платні ТВ-канали Foxtel і FoxSports, лондонські газети Таймс (The Times), The Sun і ін. AAP (Australian Associated Press) — головне агентство новин Австралії: новини в області зовнішньої і внутрішньої політики, фінансів, спорту та ін. Зараз належить чотирьом власникам: News Group, Fairfax Group, West Australian Newspapers і Harris Group Australian Media Facilities Directory [AMFD] — каталог ресурсів, що мають відношення до засобів масової інформації. Зручний пошук, величезна кількість класифікованої інформації з усіх галузей медіа. Australian Student Media, Inc. — Корпорація студентських медіа, фокусується на засобах масової інформації університетів і інститутів. Central Australian Aborigianal Media Association — асоціація засобів масової інформації аборигенів.
Телебачення
Південний Уельс і Вікторія були представлені на телебаченні в 1956 році, а інші провінції північної території — до 1971 року. Кольоровий телевізор у Австралії з'явився в 1975 році.
На додаток, до громадських телерадіоорганізацій, які доступні практично всім населенням Австралії, існує три основні комерційні телевізійні мережі:
Network Ten Network Ten або Channel Ten — один з великих австралійських телеканалів. Канал був заснований 1 серпня 1964 року. Телестанції каналу розташовані в п'яти найбільших містах Австралії: Сіднеї, Мельбурні, Брисбені, Аделаїді та Перті. Філії ж телекомпанії розташовані по всій території Австралії. Телеканал вважається третім найбільшим телеканалом Австралії, після Network Seven, Network Nine.
Network Seven Seven Network, більш відомий як Channel Seven, — є австралійською комерційною телевізійною мережею, що належить Seven West Media Limited . Канал вперше почав трансляцію 4 листопада в 1956 році, коли були запущені перші станції на частоті VHF7 в Мельбурні, Вікторії і Сіднеї в Новому Південному Уельсі. Сьомий канал — один з п'яти каналів вільного мовлення в Австралії. З 2007 року Seven Network зайняла найвищий рейтинг переглядів у Австралії, випереджаючи Nine Network, Network Ten, ABC і SBS. У 2011 році мережа виграла всі 40 рейтингових тижнів по максимальній кількості телеглядачів. В даний час це друга за величиною телевізійна мережа в Австралії за цільовою аудиторією.
Network Nine Nine Network, Channel Nine — австралійський комерційний телеканал. Є одним з найбільших телеканалів Австралії поряд з Seven Network і Network Ten, ABC і SBS. В 2007 його головним конкурентом був канал Seven Network, який обійшов його за кількістю переглядів. На даний час канал Nine знову став працювати стабільно. Більшість австралійських заселених міст обслуговуються всіма трьома мережами.
Після гострих дебатів на початку 2000-х років над законопроєктом, який би зняв обмеження щодо володіння телевізійними каналами в іноземній власності, уряд Австралії вирішив зберегти обмеження щодо іноземної власності у Законі про мовлення 1992 року. Таким чином, Австралія продовжує забороняти іноземний контроль за ліцензією на мовлення та обмежує іноземну власність телерадіоорганізацій до 20 %. Уряд Говарда мав намір усунути цей закон коли-небудь у 2007 році, отримавши згоду парламенту на зміну законодавства у 2006 році; однак уряд Говарда був знятий з влади в 2007 році.
АВС1 та АВС2 АВС1 та АВС2 — головні інформаційні телеканали. АВС2 стартував у 2005 році, як новий канал для дітей (в програмі також є новини, огляди подій, документальні фільми, спортивні трансляції). ABC News — цілодобовий канал, що пропонує прямі включення з подій, мікс із програм АВС, а також партнерів АВС: британської BBC, новозеландської TVNZ, японської NHK, та катарської Al Jazeera English . Канал доступний онлайн або через безкоштовний інтернет-сервіс АВС IView, який, подібно телевізійному мережевому сервісу Iplayer британської телекомпанії BBC, є сервісом потокового відео з власним вбудованим відеоплеєром. Ця технологія була розроблена в самій Австралії місцевим технологічним підрозділом ABC. Вона забезпечує повноекранне відео з високою роздільною здатністю, але при цьому користувачі повинні мати доступ до високошвидкісного підключення. Контент групи АВС, яка у 2012 році святкував 80 років з часу свого заснування. Дев'ять з десяти австралійців вважають, що АВС добре виконує свої функції та є важливою медіаслужбою країни. ABC займає головне місце в системі національних комунікацій, а зараз вже й в системі тихоокеанських комунікацій. Два телеканали SBS пропонують багатомовну програму в залежності від регіону. Програма SBS One складається з випусків новин різними мовами та фільмів не англійською мовою. Тут також багато документалістики та спортивних програм. SBS Two, окрім оглядів міжнародних подій, пропонує програму орієнтовану на молоду аудиторію.
Фінансування
Захист незалежності та підзвітність
Захист незалежності та підзвітність ABC та SBS функціонують на основі державних законодавчих актів, але при цьому є незалежними корпораціями, що укладають свої внутрішні нормативні акти та положення. Керування мовниками здійснюється відповідно до законів «Про Австралійську радіомовну корпорацію» 1983 року та закону «Про Спеціальну мовну службу» 1991 року. Міністри та уряд можуть давати вказівки щодо програмного наповнення корпорацій лише у виняткових випадках. Так, стаття 78 Закону дозволяє давати вказівки Корпорації лише в разі висвітлення інформації чи події, що слугуватиме національним інтересам Австралії. Перед тим як міністр скерує вказівку корпорації, він має обґрунтувати таку директиву, подати її на розгляд до парламенту. На чолі АВС та SBS стоїть рада директорів, що слідкує за належним виконанням мовником своїх суспільних функцій та пильнує за рівнем незалежності та чесності в роботі мовника, коректністю, об'єктивністю та збалансованістю новин та іншої інформації. До 2007 року директорів призначав генерал-губернатор Австралії на основі рекомендацій правлячої політичної сили. Така схема завжди викликала нарікання, бо вважалася політично-мотивованою. З приходом до влади Лейбористської партії було анонсовано план впровадження нової системи вибору директорів: на посади можуть подаватися всі громадяни Австралії з досвідом роботи у сферах, що забезпечують роботу мовника (теле- та радіомовлення, комунікації, менеджмент, фінансова сфера та ін.) та відповідають заявленим критеріям. Потім незалежна комісія обирає кращих кандидатів і подає сформований список уряду. З 2009 року кілька директорів було призначено саме в такій спосіб. Але законодавчо ця схема була закріплена лише в 2012 році, коли парламент прийняв відповідні зміни до основних законів. Також було відновлено процедуру вибору одного з директорів зі штату корпорацій. Мандат директора триває п'ять років з можливістю переобрання. З початку 80-х років у АВС також працює Дорадча рада, 12 членів якої повинні допомагати Раді директорів у виробленні програмної політики, слідкувати за врахуванням інтересів максимального спектра соціально-демографічних груп населення. Не останнє місце в структурі корпорації займає й відділ роботи з запитами та скаргами аудиторії та споживачів продуктів АВС. Він зобов'язаний розглянути кожну заяву, що надходить від глядачів чи слухачів та з'ясувати чи були порушені стандарти мовника. Якщо повідомлення не стосується питання дотримання стандартів, а є лише висловленням особистої незгоди чи несхвалення якихось змін в ефірі чи антипатії до ведучих, воно теж приймається до розгляду. Кожне повідомлення, що приходить на електрону пошту чи звичайним листом реєструється та класифікується. Щоквартально на сайті АВС з'являється статистичний звіт з розгляду повідомлень від аудиторії, щомісяця публікуються відповіді на розглянуті скарги.
Pay TV (Платне телебачення) Близько 25 % австралійських домогосподарств мали доступ платного телебачення наприкінці 2005 року. Основним постачальником є Foxtel в регіональних і сільських районах, які пропонують майже всі австралійські канали через кабельне і супутникове телебачення в містах, і в основному одні й ті ж канали пропонуються Foxtel через супутникове телебачення (переважно) у міських регіонах.
Існує кілька невеликих конкурентів, які пропонують безліч каналів — Fetch TV (на ринку з 2010 р.) з абонентським обслуговуванням протягом декількох ADSL2 + мереж, і Transact з телевізором через свої власні VDSL, VDSL2 і FTTP / FTTH мережі в Канберрі і її околиці Cable. Інші постачальники інтернет-телебачення в Австралії пропонують безкоштовний вміст або PPV, але не пропонують продукт підписки. UBI World TV пропонує ряд етнічного супутникового телебачення і радіо каналів по всій країні, а також інші невеликі компанії пропонують кілька каналів через супутник, особливо іноземні.
Радіо