Олег Миронович Качало (8 жовтня 1959, м. Мінськ, Білорусь — 19 вересня 2016, Україна) — український інженер-механік, дизайнер, винахідник. Кандидат у майстри спорту з автомоделювання. Брат Андрія Качала.
Життєпис
Від 1960 — в Тернополі. Закінчив СШ № 16 (1976), Тернопільський політехнічний інститут (1981, нині національний технічний університет).
З 11.07.1981 по 23.06.1983 служив у збройних силах у м. Воронежі.
З 1981 по 1996 — у ВО «Ватра»: інженер-конструктор, провідний конструктор, начальник дизайн-бюро (1990—1991). Від 1996 — підприємець.
Довголітній дизайнер і верстальник газети «Божий сіяч».
Помер 19 вересня 2016 року, похований у с. Байківці Тернопільського району.
Доробок Співавтор конструкцій освітлювальних приладів для об'єктів господарського комплексу України, зокрема люстри для приміщення Національного банку України (м. Київ), центральної люстри у «Промінвестбанку» (м. Донецьк), світлової системи в колишньому «Економбанку» (м. Рівне), настінних світильників для Національного палацу мистецтв «Україна» (м. Київ) та інших.
Як дизайнер брав участь у випуску книг «Симфонія Катедрального Собору. Минуле і сучасність» (1999; Тернопіль), «Під опікою Богородиці» (2003; Тернопіль), «Зарваниця» (1999—2004; Тернопіль) та інших.
Оформив ювілейне нотне видання Анатолія Горчинського «Троянди на пероні» (2000), книгу Богдана Новосядлого «Буцнів — село над Серетом» (1998), Євгена Савельєва «Міжнародна економіка» (2001; усі — Тернопіль).
Виготовив і оформив рекламну продукцію ансамблю народної музики «Веселі галичани» («Візерунок») й іншим колективам Тернопільської обласної філармонії, танцювальних ансамблів «Червона калина», «Посмішка», «Сонечко».
Має 12 свідоцтв (патентів) на промислові зразки освітлювальних приладів.
Примітки
Джерела Мельничук О. Качало Олег Миронович //
Посилання