Імéнники оснóви на -r- — надмала група іменників у праслов'янській мові, до якої входили всього лише два слова: мати й дъчи, що характеризувалися суфіксом -er-. Немає сумніву, що до цієї групи колись входили й інші іменники, але вони задовго до розділення праслов'янської мови на діалекти перейшли до інших основ, наприклад: укр. брат ← інд.-є. *bhrātēr (пор. братерство, братерський, англ. brother, але і чес. bratr); укр. сестра ← псл. sestra ← інд.-є. *su̯e-sōr (пор. англ. sister); укр. дівер ← інд.-є. *dāi̯u̯ēr (пор. англ. sewer); укр. ятрівка ← інд.-є. *i̯enәter. Слов'янські мови не зберегли загальноєвропейської назви батька, що теж належала б до основ на -r- (пор. лат. pater, англ. father). Також як чиста основа на -r- відмінювався колись і числівник чотири (← četyre). Існує думка, що до цієї основи колись належало слово нети — племінник: укр. нети, ч. neteř, хоч це виглядає не дуже переконливо.

Історія

Відмінювання Основи на -r- являли собою замкнену групу, через що дуже добре зберегли давні семантичні основи для виділення їх в окремий клас. Відсутність в наз. відм. однини елементу -r- дає змогу вченим вважати, що ця втрата мала місце ще за часів індоєвропейської єдності. Слова мати й дьчи відмінювалися майже однаково: ВідмінокМáтиДочкáОднинаслов'янськасанскритд.-гр.лат.укр.ц.-сл.ст.-сл.псл.Інд.-є.укр.ц.-сл.ст.-сл.псл.Називнийма́тима́тимати*mātēr-ømātāμήτηρmāterдоч-к-а́дъчидъшти*dъkti*dhughətḗr-Родовийма́тер-іма́тер-ематер-е*mātĕr-ěs → -ěmāturμητρόςmātrisдоч-к-и́дъчер-едъштер-е*dъktereДавальнийма́тер-іма́тер-иматер-и*mātĕr-īmātrē—mātrīдоч-ц-і́дъчер-идъштер-и*dъkteriЗнахіднийма́тір-øма́тер-ьматер-ь*mātĕr-ṃ1 → -ĭm → -ĭn → -ьmātaramμητέραmātremдоч-к-у́дъчер-ьдъштер-ь*dъkterьОруднийма́тір'-юма́тер-їюматер-иѭ*mātĕr-ĭ-iān → -ĭjǫmātrā—mātreдоч-к-о́юдъчер-їюдъштер-иѭ*dъkterijǫМісцевийна/у ма́тер-іма́тер-иматер-и*mātĕr-īmātariμητέριmātreна/у доч-ц-і́дъчер-идъштер-и*dъkteriКличний———————до́ч-к-о———ДвоїнаНазивно-знахідний— (діал. ма́тер-і)ма́тер-и*матер-и*mātĕr-ī———— (діал. до́ч-ц-і)дъчер-и*дъштер-и*dъkteriРодово-місцевий—ма́тер-їю*матер-ѹ*mātĕr-ǒṷs → -ū————дъчер-їю*дъштер-ѹ*dъkteruДавально-орудний—ма́тер-ема*матер-ьма*mātĕr-ṃ1ās → -ĭmās → -ьmā————дъчер-ема*дъштер-ьма*dъkterьmaМножинаНазивно-кличнийматер-і́ма́тер-иматер-и

матер-е*mātĕr-ṇ1s → -ĭns → -īns → -ī *mātĕr-ĕs → -ěmātarasμητέρεςmātrēsдо́ч-к-идъчер-идъштер-и

дъштер-е*dъkteri *dъktereРодовийматер-і́вма́тер-їй ма́тер-ейматер-ъ*mātĕr-ōn → -ŏn → -ŭn → ъmātṝṇāmμητρῶνmātrumдо́ч-ок-øдъчер-їй дъчер-ейдъштер-ъ*dъkterъДавальнийматер-я́мма́тер-емъматер-ьмъ*mātĕr-m1ŭs → -ĭmŭs → -ьмъmātṛbhyas—mātribusдо́ч-к-амдъчер-емъдъштер-ьмъ*dъkterьmъЗнахіднийматер-і́вма́тер-и ма́тер-ейматер-и*mātĕr-ṇ1s → -ĭns → -īns → -īmātṝsμητέραςmātrēsдо́ч-ок-øдъчер-и дъчер-ейдъштер-и*dъkteriОруднийматер-я́мима́тер-ьмиматер-ьми*mātĕr-ṃ1īs → ĭmīs → -ьmīmātṛbhis—mātribusдо́ч-к-амидъчер-ьмидъштер-ьми*dъkterьmiМісцевийна/у матер-я́хма́тер-ехъматер-ьхъ*mātĕr-ĭ-sŭ → -ьхъmātṛṣuμητράσι—на/у до́ч-к-ахдъчер-ехъдъштер-ьхъ*dъkterьхъ Форми двоїни у старослов'янській мові не засвідчено, тому в таблиці наведено їхню реконструкцію. ВідмінокОднинаМножинаНазивно-кличний-ēr-er-esДавальний-er-ṃ-r-ṇsЗнахідний-r-os-r-om/-ōmМісцевий-er-i-ṛ-su Даний розподіл закінчень зберегли тільки давньоіндійська та почасти грецька мови.

Сьогодення

В українській мові З іменників -r- основи лише слово мати зберегло свою давню форму: мати ← мати. Інколи подибуємо як паралельну форму слово матір. Старовинне східнослов'янське дъчи після ряду фонетичних змін, прийнявши суфікс -к- і флексію -а, повністю злилося з іменниками -ā- основи: дочка. Хоча в деяких говорах і досі є слова типу доч, дочір/дочер (пор. дочірний).

В інших Слово mati засвідчено не лише в пам'ятках, а й у сучасних мовах. Так, це слово існує в білоруській (маці), словенській (máti), чеській (máti — застаріле), сербохорватській (мàти) і діалектній російській (мати) мовах. Поширеною є форма mat', що зафіксовано в російській (мать), верхньолужицькій (mać), нижньолужицькій (maś), діалектних польській (mać) та чеській (mát'''). Основа ж непрямих відмінків повністю зберігає давню парадигму відмінювання: чеськ. máteř, слов. mater, в-луж. і поль. maćer, н-луж. maśer, рос. матерь.

Джерела С. П. Бевзенко. Історична морфологія української мови. — Ужгород. 1960. Г. А. Ильинский''. Праславянская грамматика. — Нежин, 1916. — С. 313—324.

Посилання