Марія Михайлівна Костеловська (; , місто Уфа— , місто Москва) — радянська партійна і державна діячка, керівник ревкому киргизького (казахського) краю.

Життєпис Народилась в Уфі в родині дрібного чиновник-інженера. З 1896 року проживала з родиною в місті Москві; втратила батька; закінчила 8 класів гімназії; давала приватні уроки.

З 1897 до 1898 року навчалася на історико-філологічному факультеті Вищих жіночих курсів у Москві. З березня 1898 року брала участь у соціал-демократичному русі. З 1900 року проживала в Санкт-Петербурзі, навчалась на вищих жіночих курсах у Петербурзі, втім 1901 року за участь у студентських гуртках та у березневій студентській демонстрації була заарештована та засуджена до заслання в місто Новочеркаськ.

Вийшла заміж за студента Веніаміна Серафимовича Попова-Дубовського. З 1902 до 1905 року працювала бібліотекарем міської бібліотеки міста Катеринодара.

1903 року вступила до лав РСДРП(б). Вела революційну роботу в містах Ростові-на-Дону, Катеринодарі; працювала пропагандистом у нелегальних гуртках, брала участь в організації підпільної друкарні.

З 1905 року проживала з чоловіком у Ялті, з 1905 до 1906 року була членом Ялтинського комітету Російської соціал-демократичної робітничої партії. У грудні 1905 року — делегат Загальнокримської конференції Російської соціал-демократичної робітничої партії в Севастополі. Активна учасниця революції 1905—1907 років. У 1906 році була партійним пропагандистом Василеострівського районного комітету РСДРП у Санкт-Петербурзі.

У 1907—1910 роках з партійними дорученнями щодо організації нелегального перетину кордону емігрантами проживала в Фінляндії. З 1910 до 1916 року керувала робітничими гуртками в місті Майкопі, була редактором газети «Одесский курьер» в Одесі.

У 1916 році переїхала з родиною до Москви, обрана членом Московського обласного бюро Російської соціал-демократичної робітничої партії, працювала пропагандист у Пресненському районі міста Москви.

Під час Лютневої революції 1917 року керувала захопленням друкарні Ситіна в Москві. У цій друкарні налагодила друк таких видань: «Бюллетень революции», «Известия Моссовета».

З березня до квітня 1917 року — секретар Пресненського районного комітету РСДРП(б) у Москві. Була делегатом 7-ї конференції РСДРП(б). 3 (16) квітня 1917 року брала участь у зустрічі Володимира Леніна, який повернувся з еміграції, на Фінляндському вокзалі в Петрограді.

З жовтня до листопада 1917 року — редактор газети «Деревенская Правда» в Москві. Під час Жовтневого перевороту з жовтня до листопада 1917 року була членом і заступником начальника Центрального штабу Червоної гвардії Московської ради.

У 1918 році — співробітник відділу робітничого контролю Спілки текстильників міста Москви. У вересні 1918 року очолила Військово-продовольче бюро при Московській міській раді професійних спілок. У 1918—1919 роках — голова військового продовольчого бюро Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС) РРФСР, керувала робітничими продзагонами.

З 1919 року — в Червоній армії. З квітня до липня 1919 року — завідувач (начальник) політичного відділу 2-ї армії Східного фронту. З липня до грудня 1919 року — завідувач освідомчої (інформаційної) частини політичного відділу політичного управління РСЧА; заступник завідувача політичного відділу політичного управління РСЧА.

У січні — 20 квітня 1920 року — заступник голови Донецького губернського революційного комітету.

20 квітня — 5 червня 1920 року — завідувач відділу управління виконавчого комітету Донецької губернської ради, заступник голови виконавчого комітету Донецької губернської ради. З серпня до 13 листопада 1920 року — член бюро Донецького губернського комітету КП(б)У.

У 1920—1921 роках — голова Донецького губернського комітету трудової повинності.

19 червня — 5 серпня 1921 року — (2-й) відповідальний секретар Киргизького обласного комітету РКП(б).

5 серпня — 27 серпня 1921 року — (1-й) відповідальний секретар Киргизького обласного комітету РКП(б).

У 1922 році — завідувач відділу партійного життя газети «Правда» в Москві.

У 1922—1923 роках — відповідальний секретар Бауманського районного комітету РКП(б) міста Москви.

З 1923 до 1927 року — відповідальний редактор журналу «Безбожник у станка» в Москві.

З 1927 до 1932 року — член Московської контрольної комісії ВКП(б). У 1929—1932 роках — відповідальний редактор журналу «Даешь» у Москві.

З 1932 до 1933 року — завідувач відділу Московської контрольної комісії — робітничо-селянської інспекції.

У 1933 році — член Керченської міської контрольної комісії — робітничо-селянської інспекції Кримської АРСР.

У 1933—1937 роках — начальник політичного відділу Пензяковської машино-тракторної станції (МТС) імені Сталіна Середньо-Волзького краю; 1-й секретар Большереченського районного комітету ВКП(б) Омської області; начальник політичного відділу Погрузнинської машино-тракторної станції (МТС) Кокшинського району Куйбишевської області; на роботі в місті Оренбурзі.

Була делегаткою 8-го, 11-го, 17-го з'їздів ВКП(б).

4 вересня 1937 року заарештована органами НКВС. Рішенням Куйбишевського обласного комітету ВКП(б) 9 вересня 1937 року виключена із партії. Рішенням Особливої наради при НКВС СРСР 20 жовтня 1938 року засуджена до 5 років виправно-трудових таборів. До 3 червня 1940 року відбувала покарання у виправно-трудових таборах. Рішенням Особливої наради при НКВС СРСР від 3 червня 1940 року звільнена із таборів із закриттям кримінальної справи. Рішенням Куйбишевського обласного комітету ВКП(б) від 14 червня 1940 року відновлена у членах партії.

З 1941 до 1946 року перебувала на господарській роботі в Москві.

З 1946 року — персональна пенсіонерка. 29 січня 1964 року померла в Москві.

Нагороди орден Трудового Червоного Прапора

Примітки

Джерела