Почесний знак протиповітряної оборони () — нагорода Третього Рейху для учасників цивільної організації — Служби повітряного захисту.
Історія Нагорода заснована Адольфом Гітлером 30 січня 1938 року, щоб відзначити заслуги співробітників цивільної служби, яка відповідала за підготування населення до авіанальотів і пов'язані з цим міри безпеки.
Існувало 2 ступені нагороди:
Знак 2-го ступеня — за особливі заслуги в здійсненні ППО; Знак 1-го ступеня — за видатні заслуги в здійсненні ППО.
Опис Знак 2-го ступеня — кругла медаль срібного кольору діаметром 40 мм, обрамлена вінком з дубового листя. На аверсі — свастика, оточена надписом FÜR VERDIENSTE IM LUFTSCHUTZ (укр. ЗА ЗАСЛУГИ У ЗАХИСТУ ПОВІТРЯ).
Знак 1-го ступеня — рівносторонній позолочений хрест з розширеними і заокругленими кінцями. Посередині хреста — свастика. Посередині між краями і центром хреста — коло з написом FÜR VERDIENSTE IM LUFTSCHUTZ.
Знак носили на світло-фіолетовій стрічці з біло-червоно-чорними краями на лівому боці грудей.
Разом із нагородою нагороджений отримував підписаний Гітлером сертифікат.
Умови нагородження Право на отримання знаку мали військовослубовці вермахту і працівники державних та цивільних служб, пов'язаних із протиповітряною обороною, серед них: військовослужбовці люфтваффе, задіяні в ППО співробітники служби спостереження за повітряним простором співробітники служб повітряного захисту заводів працівники допоміжних служб повітряного захисту інструктори Служби повітряного захисту тощо.
Обов'язковою умовою для нагородження знаком була служба у Службі повітряного захисту протягом щонайменше 4 років, однак самої вислуги років було недостатньо.
Право на нотримання нагороди мали також іноземці, які брали участь в ППО Німеччини.
Сучасний статус Відповідно до закону Німеччини про порядок нагородження орденами та про порядок носіння від 26 липня 1957 року (нім. Gesetz uber Titel, Orden und Ehrenzeichen) носіння знаку/медалі дозволяється у денацифікованому вигляді — без свастики.
Відомі нагороджені
Нагороджені знаком 1-го ступеня Герман Герінг Фрідріх Гільдебрандт — нагороджений знаками обох ступенів одночасно. Ергард Мільх — нагороджений знаками обох ступенів одночасно.
Нагороджені знаком 2-го ступеня Курт Гермер (1942) — співробітник ППО Лейпцига. Отто Гізеке Йозеф Гойц Отто Кушов Герман Мюллер Курт Мюллер (27 листопада 1941) — співробітник Німецького Червоного Хреста. Фріц Ремерт (20 червня 1942) — керівник місцевої служби ППО. Курт Шрайбер Ельзбет Шуленбург-Вільке (27 листопада 1941) — керівник 8-го резервного батальйону спостереження. Йоганн Штаммен Карл Штіль (1944) — співробітник служб ППО. Віллі Томас (1945) — лікар служби ППО. Гельмут Вагнер Ганна Вернер (25 лютого 1942) — інструктор ППО.
Примітки
Джерела
Kurt-Gerhard Klietmann: Auszeichnungen des Deutschen Reiches. 1936—1945. Motorbuch, Stuttgart 1981, ISBN 3-87943-689-4. Статут нагороди, опублікований в Імперському віснику законів № 8 від 30 січня 1938 року.