Піски́ — село в Україні, у Станишівській сільській громаді Житомирського району Житомирської області. Населення — 1469 осіб.

Історія Навколо околиць села почали оселятися люди з часів Трипільської культури. Поруч з селом знаходяться поселення ІІІ тис. до н. е. (трипільської культури), І тис. до н. е. та VIII—ІХ століття н. е.

Під назвою Піски село згадується в акті від 1 серпня 1587 року у скарзі Берестейського воєводи Гаврила Горностая на Берестейського воєводича Фрідриха Тишкевича, що розорив його маєтності.

Наприкінці XIX століття в селі існувала дерев'яна церква Георгія Переможця. До її приходу належало село Скоморохи.

З 13 березня 1885 року в селі діяла церковноприходська школа.

У 1906 році село перебувало у Левківській волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста складала 10 верст, від волості — 8 верств. Налічувалось 224 домогосподарства та 1297 мешканцівСписок населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с..

Село зазнало геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках.

16 листопада 1942 року очільник генеральної округи «Житомир» Ернст Ляйзер видав наказ про створення адміністративного округу «Геґевальд» («Заповідний ліс») — адміністративно-територіальної одиниці Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна, куди увійшло село. У складі округи село перебувало до приходу Червоної армії до лютого 1944 року.

До 2020 року було адміністративним центром Пісківської сільської ради.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», село увійшло до складу Станишівської сільської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Житомирського району (1939—2020), село увійшло до складу новоутвореного Житомирського району.

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська140195,37 %російська533,61 %румунська40,27 %німецька40,27 %білоруська20,14 %інші/не вказали50,34 %Всього1469100 %

Відома особа Ломачук Іван Сергійович (1991—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

Література Микола Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев, 1888. — Т. 1 М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. Історико-географічний словник Житомирщини, — Житомир, 2002 Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини (1795—2006), — Житомир, 2007 Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Посилання