Щиглі́ївка — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Коростишівської міської громади.до 2016 року центр сільської ради. Розташоване за 14 км на південний схід від центру громади й залізничної станції Коростишів та за 75 км від столиці.
Етимологія Кажуть, що раніше на місці села було місто Щоголів, обнесене своєрідним валом із забитими на його гребені загостреними кілками (частоколом). Таке укріплення не раз захищало від нападів ворогів. Чужинські набіги і час зруйнували вал, залишки якого називали щоглами. Звідси і пішла назва села.
Історія На околицях та поблизу сіл Щигліївки, Грубського та Продубіївки виявлено два давньоруські городища та 6 курганних могильників. З 950 курганів, що біля Грубського розкопано 61.
Перша писемна згадка про село датується 1642 роком, коли власники села Олізари-Волчковичі уклали трьохрічний заставний контракт на маєток за 10000 польських злотих.
З 1789 р. село було у власності Леонарда Олізара — громадського діяча та публіціста, що за власний кошт утримував уніатську Дмитрівську церкву. Відмова передати її у підпорядкування православній Михайлівській церкві у Віленьці спричинило судовий процес.
В 1864 р. Лаврентій Похилевич у «Сказаннях» відзначить:
В січні 1918 року в селі було встановлено радянську окупацію.
В роки німецько-радянської війни проти німецьких військ та їх союзників боролися 140 жителів села, з них 108 нагороджено орденами й медалями. 63 людини загинуло.
Населення Станом на 1 січня 1972 року, в селі налічувалось 175 дворів, населення — 521 особа. Згідно з переписом 2001 року, кількість дворів не змінилась, а населення зменшилось до 255 осіб.
Економіка На території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму», який мав у користуванні 2800 га сільськогосподарських угідь, у такому числі 2221 га орної землі. Вирощували зернові культури, картоплю тощо. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За успіхи у розвитку сілького господарства 52 колгоспники були відзначені орденами та медалями.
Освіта В селі є школа, клуб на 250 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, пошта та бібліотека з книжковим фондом 9,3 тис. томів (станом на 1970-і роки).
Щигліївська ЗОШ І — ІІІ ступенів бере свій початок з 1934 року, коли в центрі села збудували школу. Кількість учнів у ній збільшувалась і два класи розташовувались у сільському клубі. Одним з перших завідувачів був Руба. З початкової школи в 1930-ті роки з'явилась семирічка. Першим її директором був Будніченко М.П, а після німецько-радянської війни — Бубон М. М. У школі тоді навчалось 200 учнів.
У 1952 році школа стала восьмирічкою, а через два роки — десятирічкою. Тоді в числі педагогів були подружжя Півткевичів, Білан Н. В., яка свого часу закінчила інститут шляхетних дівчат в Петербурзі. До 1956 року директором школи був Данилівський О. Д., потім — Побережний Ю. О., серед вчителів — Романюк Г. К., Білоцька М. П., Борисов Й. П., Мартиненко Н. І.
В 1970-х роках в школі навчалось 250 учнів та працювало 17 педагогів. Після виходу на пенсію Побережного змінює Довжик В. П., який працює директором школи з 1980—1983 роках. З 1983 року школу очолив Юзефович С.Я, під керівництвом якого було збудовано нове двоповерхове приміщення. Створено краєзнавчий музей, обладнано навчальні кабінети, запроваджено профільне навчання — швейна справа для дівчат і тракторна справа для хлопців. У цей час навчались діти з 13 сіл, підвозились до школи державним і колгоспним транспортом.
На початку 2000-х років у школі навчається 186 учнів та працює 20 учителів, з яких мають вищу освіту 11, середню спеціальну 9. Педагогів з вищою категорією 3, спеціалістів І категорії — 4, ІІ категорії — 5.
Персоналії Пащенко Тетяна Болеславівна — Заслужений майстер народної творчості України.
Примітки
Література
Посилання Погода в селі Щигліївка