Тара́сівці — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
Географія Село розташоване на лівому березі річки Прут. Через село проходить автошлях Чернівці-Кишинів.
Історико-географічні назви місцевості:
В межах населений пунктів:
Путрєда (Путреда) - Розташовано на заході села від річки Прут до автошляху. (дослівно з румун. - putred (путрєд) - "гниле місце") Попєнь (Попень) - Розташовано в центрі села від річки Прут до автошляху. (дослівно з румун. - pop (піп)) Жосєнь (Жосень) - Розташовано на сході села від річки Прут до автошляху. (дослівно з румун. - jos (жос) - "місце в низу") Кєлєнь (Келень) Розташовано на заході села від автошляху до залізної дороги.
Історія Перша офіційна згадка датована 1473 роком, про те, що враховуючи результати проведених на території села та Новоселицького району розкопок (були знайдені елементи характерні для різних епох та культур, зокрема Трипільської культури) можна з великою вірогідністю припустити що село Тарасівці має більш глибокі коріння, і засноване воно набагато раніше офіційної дати (1473р.).
Не має одностайної думки і з приводу походження назви села. Існують різні версії з приводу даного питання, а саме:
– походження назви села від слова (саме від слова а не ім’я) «тарас», що означає фасції соломи або очерету, якими накривали ґрунтові дороги. Від цього слова походить і назва села Тарасівка;
– походження назви села від назви річки Тересва, яку румунське населення яке проживає на Закарпатті і нині називають «вода Тарас» (ара Tarasului). Дане припущення полягає в тому, що будучи предками нинішнього населення села являються вихідці з району річки Тересва, які оселились тут і назвали село ім’ям вищезгаданої річки;
– походження назви села від імені одного землевласника якого звали Тарас і який володів землями села Тарасівці;
– походження назви села від імені одного жителя, якого зустріли засновники Молдови проходячи через сучасну територію Тарасівців, і який мав ім’я Тарас.
Кожне з названих припущень, являється лише такими і не мають офіційного (документального) підґрунтя.
Ще з моменту заснування село Тарасівці перебувала в складі Хотинського повіту історичної області (регіону) Бессарабія Князівства Молдови (з 1473 (дата умовна) по 1812 роки), яке в свою чергу перебувала під владою Османської імперії.
Відповідно до умов Бухарестського мирного договору, укладеного 16/28 травня 1812 року між Російською та Османською імперіями, яким було офіційно завершено Російсько-Турецьку війну 1806–1812 р.р., Росією було окуповано східну територію Молдови між річками Прут і Дністер.
З початку XIX ст. відповідно до проведеного царськими властями адміністративно-територіального поділу село Тарасівці перебуває в складі знову ж таки Хотинського повіту Бессарабської губернії з центром у Кишиневі, яке на той час було територією Російської імперії.
Як наслідок післявоєнного поділу світу 27 березня 1918 року Бессарабія приєднано до Румунії. Починаючи з цієї дати і до 1939 року село Тарасівці перебувала в складі Румунії, сполучення (Plasa) Ліпкань Хотинського повіту.
Відповідно до підписаного 23 серпня 1939 року між керівництвом СРСР і Нацистської Німеччини пакту Ріббентроп – Молотов Бессарабія, Північна Буковина та Герцаївський повіт 28 червня 1940 року були приєднані до Української РСР. Після захоплення радянською владою Бессарабія була розчленована Сталіним на 3 частини. Таким чином 2 серпня 1940 року була заснована Молдавська РСР, південна частина Бессарабії (повіти Четатя-Албе та Ізмаїл) приєднані до Одеської області а північна (Хотинський повіт) разом з Північною Буковиною та Герцаївським повітом увійшли до складу утвореної 7 серпня 1940 року Чернівецької області.
Упродовж 1941-1944 років усі території, які були передані від Румунії Українській РСР згідно пакту Ріббентропа-Молотова, знову перейшли під владу першої (Румунії).
У 1944 році вищезазначені землі, зокрема й село Тарасівці, вдруге перейшли до Української РСР і були розділені аналогічно адміністративного поділу 1940 року (на три частини).
Починаючи з 1991 року село Тарасівці є частиною Новоселицького району Чернівецької області незалежної України.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало (1226 чоловічої статі та 1196 — жіночої), налічувалось 439 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Новоселицької волості мешкала 3241 особа, налічувалось 579 дворових господарств, існували православна церква, школа та кордон.
.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Населення Населення села становить понад 5 тисяч осіб, з яких 95 % — румуни та молдавани.
Мова Молдавська мова визнана в Тарасівці регіональною.«Popov: No bilingualism in Kyiv», Kyiv Post, September 19, 2012
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток румунська 97,43% українська 1,86% російська 0,54%
Уродженці села Апопій Віктор Володимирович - доктор економічних наук. Мойсей Антоній Аркадійович - доктор історичних наук. Мойсей Микола Іванович 1923 р. н., стрілець 4 ср 800 сп 143 сд, молдованин, в Червоній армії з 15.06.1944 р., призваний Новоселицьким РВК. На фронті з 15.12.1944 р., поранений 26.03.1945 р. Нагороджений медаллю «За відвагу», наказ № 60-Н від 17.01.1945 р. Дружина — Мойсей Євгенія Павлівна, с. Тарасівці Новоселицького району. 26.03.1945 р. у бою за безіменну висоту, що південніше м. Цедан, червоноармієць Мойсей під жорстоким вогнем противника висунувся вперед і влучним автоматним вогнем знищив обслугу двох кулеметів, які заважали просуванню вперед нашої піхоти. При виконанні цього завдання червоноармієць Мойсей був важко поранений. Гідний урядової нагороди — ордена Слави 3-го ступеня*. *Нагороджений орденом Слави 3-го ступеня. Наказ № 003-Н від 12.04.1945 р. ЦАМО, ф. 1369, оп. 2, спр. 60, арк. 19.
Примітки
Посилання Погода в селі Тарасівці