Велике князівство Литовське (план Огінського 1811 року) — це державний проєкт, за планом Міхала Клеофаса Огінського 1811 року, на території восьми губерній Російської імперії: Віленської, Волинської, Гродненської, Вітебської, Могильовської, Мінської, Київської, Подільської губерній, а також Білостоцької області та Тернопільського краю. Держава створювалася на противагу Варшавському герцогству.
План Огінського Ідею створення особливої провінції із західних провінцій Росії висловив у квітні 1811 року сенатор М. К. Огінський. За пропозицією імператора, група магнатів (М. К. Огінський, Ф. К. Любецький, Л. Плятер та ін.) розробила основні положення проєкту. План полягав у створенні особливої губернії з Віленської, Вітебської, Волинської, Гродненської, Київської, Мінської, Могильовської, Подільської, Білостоцької та Тернопільської областей, що називалася Великим князівством Литовським, із центром у Вільнюсі та очолюваної заступником російського імператора. Він передбачав створення особливих керівних органів (Литовська канцелярія в Петербурзі, Адміністративна рада та Верховний трибунал у Вільні). Статут Великого князівства Литовського 1588 року мав стати законодавчим кодексом, а польська мова — мовою діловодства. Усі державні посади планувалося заповнювати лише уродженцями князівства. Пропонувалося виділити на окремий рахунок державного бюджету кошти на освіту в ВКЛ.Лукашевич А. М. Проекты восстановления Речи Посполитой…
Метою російського імператора Олександра I було нейтралізувати профранцузький вплив у «польських провінціях» та зміцнити їхні позиції. Однак не менш важливим, якщо не найважливішим, було бажання Олександра I максимально використати людські та матеріальні (продовольчі) ресурси Білорусі. У примітках від 15 (27) жовтня та 1 грудня 1811 року Огінський радив імператору не обмежувати себе створенням Великого князівства Литовського, а запропонував відновити Королівство Польське. На його думку, такий крок вибив би ініціативу з рук Наполеона, змусив би поляків бачити в Олександрі I захисника своєї батьківщини. У випадку війни з Францією Польща стане на бік Росії, і тоді імператору доведеться прийняти польську корону. Пропозиція не знайшла підтримки в Олександра I. Проєкт створення автономного ВКЛ був лише складовою частиною, «технічним» боком оборонного стратегічного плану війни, а тому не міг суттєво вплинути на розробку самого плану.
Див. також Велике князівство Литовське Велике князівство Литовське (1812) Велике князівство Литовське та Білоруське (1918)
Примітки
Література Лукашевич А. М. Проекты восстановления Речи Посполитой и Великого Княжества Литовского и их место в военно-стратегическом планировании Российской империи (1810—1812 гг.) // Внешняя политика Беларуси в исторической ретроспективе: Материалы международной научной конференции. — Минск: «Адукацыя і выхаванне», 2002. — С. 46—59. Тарасаў К. Вялікае герцагства Літоўскае // Новы Час online [Електронний ресурс], 13.11.2009 — Дата доступу 6.8.2015 Лукашевич A.M. Западный пограничный регион в военно-стратегических планах Российской империи (конец XVIII в. — 1812 г.): в 3 кн. Кн. 1: Политическая ситуация по данным служб разведки и контрразведки. — ИВЦ Минфина, 2012. — 359 с. — ISBN 978-985-6993-82-7