Станіслав Антонович Пілотович (, село Борок, тепер село Чароти Пуховицького району Мінської області, Білорусь — , місто Мінськ, Білорусь) — радянський діяч, секретар ЦК КП Білорусі, 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусі, заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Польській Народній Республіці. Член Бюро ЦК КП Білорусі в 1965—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7—8-го скликань.

Життєпис Народився в селянській родині. У 1940 році закінчив Бобруйську фельдшерську школу.

У 1940—1941 роках — завідувач медичного пункту Гайновського району Брестської області.

З березня 1941 року — секретар Гайновського районного комітету ЛКСМ Білорусі Брестської області.

У 1941—1944 роках — у партизанському русі в Білоруській РСР, учасник німецько-радянської війни. Служив бійцем партизанського загону «Полум'я» Мінської області. З жовтня по листопад 1942 року — секретар Пуховицького підпільного районного комітету ЛКСМ Білорусі Мінської області. До листопада 1943 року — секретар Мінського підпільного міжрайонного комітету ЛКСМ Білорусі. З 1943 по липень 1944 року — секретар Червенського підпільного районного комітету ЛКСМ Білорусі Мінської області.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У липні 1944 — 1946 року — 1-й секретар Червенського районного комітету ЛКСМ Білорусі Мінської області.

У 1946—1948 роках — секретар Мінського обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1948—1953 роках — 1-й секретар Барановицького обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

У 1952 році закінчив Барановицький учительський інститут.

З 1953 року — секретар Новогрудського районного комітету КП Білорусі Гродненської області.

У 1956 році закінчив заочно Мінський державний педагогічний інститут імені Максима Горького.

У лютому 1958 — 1960 року — 2-й секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусі.

У 1960 — квітні 1962 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Білорусі.

У квітні 1962 — січні 1963 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусі.

У січні 1963 — 7 грудня 1964 року — 1-й секретар Вітебського сільського обласного комітету КП Білорусі.

7 грудня 1964 — грудень 1965 року — 1-й секретар Вітебського обласного комітету КП Білорусі.

24 грудня 1965 — 22 лютого 1971 року — секретар ЦК КП Білорусі.

10 березня 1971 — 17 травня 1978 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Польській Народній Республіці.

19 травня 1978 — 1983 року — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

З 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Мінську.

Помер 15 червня 1986 року в Мінську.

Нагороди два ордени Леніна два ордени Вітчизняної війни ІІ ст. орден Трудового Червоного Прапора (1958) орден Дружби народів орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медалі надзвичайний і повноважний посол СРСР

Примітки

Джерела Пилотович Станислав Антонович