Гу́став Ці́ріц (* 15 лютого 1872, Сату-Маре, Австро-Угорщина, тепер Румунія — † 1920, Москва) — австрійський та український військовий діяч, генерал-майор, начальник штабу Української галицької армії. Жертва червоного терору, розстріляний (1920).

Життєпис

Походження Народився 15 лютого 1872 у місті Сатмар в Угорській частині Австро-Угорщини (тепер місто Сату-Маре в Румунії). Дитинство та юність минули у Стрию на Львівщині.

Служба в Австро-угорській армії У 1891 році закінчив Стрийську гімназію, згодом навчався у Віденській кадетській школі. У 1897 році завершив навчання в офіцерській піхотній школі й отримав звання четаря. З 1900 служив у Генеральному штабі австро-угорської армії, у 1903-06 — професор Кадетської школи у Львові. Після закінчення в 1909 році військової Академії служив у Галичині. Автор низки військово-теоретичних праць.

Перед Першою світовою війною призначений професором кафедри тактики і стратегії Вищих гарматних курсів у Відні.

З початком Першої світової війни і до березня 1915 р.(в званні майора) — начальник штабу 43-ї стрілецької дивізії, яка формувалася влітку 1914 року у Львівському і Станіславському округах. Брав участь у боях на російському фронті під Львовом і Чернівцями. З 1915 року — начальник вишкільного відділу військового міністерства, командир 29-ї піхотної дивізії.

В УГА В УГА з лютого 1919 року. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років — начальник штабу корпусу, заступник військового міністра, начальник штабу УГА. В другій половині листопада 1919 року під проводом начальника штабу Ціріца почалася реорганізація УГА; в корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Після переходу частини Галицької армії на бік Червоної армії 10 лютого 1920 року заарештований і разом із командувачем армії генералом Осипом Микиткою вивезений до Москви. В арешті Ціріца та Микитки безпосередню участь взяв отаман Омелян Лисняк.

Влітку 1920 року помер у тюремній лікарні. За іншими даними, на початку серпня 1920 року разом з генералом Осипом Микиткою розстріляний.

Родина Олег Стецишин в часі готування книги про неукраїнців в лавах УГА надіслав у Відень запит до приватних осіб. Отримана відповідь була бентежною: озвалася донька Ціріца у віці 98 років, котра втратила батька в чотири роки. Вона ласкаво надала дві фотографії.

Нагороди

Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) бронзова бронзова з мечами Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами.

Примітки

Джерела

Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1893. Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1913. Schematismus für das k.u.k. Heer und für die k.u.k. Kriegsmarine für 1914. Ranglisten des kaiserlichen und königlichen Heeres 1918.

Посилання

Листопадовий зрив. УГА-II Red Ukrainian Galician Army