Могильовський замок — головне фортифікаційне укріплення міста Могильова (Білорусь) у XVI—XIX століттях. Побудований у 1526 році на місці давнього укріплення епохи Русі на високому пагорбі при впадінні річки Дубравенки у Дніпро. Замок отримав назву від гори Могили.

Опис та історія Площа замку понад 1 га. По периметру укріплений земляними оборонними валами (висотою 5 метрів, шириною в основі 16 метрів), на якому, згідно з даними за 1604 рік, стояли 7 веж, з яких 2 — брами з підйомними мостами. На одній з веж був бронзовий дзвін. Із замку вели таємні підземні ходи до річок Дубравенка та Дніпро.

Археологічні дослідження підтвердили повідомлення з Баркулабівського літопису: «Року 1526 великий замок зароблений і прийнято много гори Могили, на якій тепер замок Могильов стоїть». Від назви гори Могили, згаданої в уривку, і походить назва замку, а отже і всього міста. У XVI столітті замок мав дерев'яні арматури зрубної конструкції, цейхгауз для зброї та військової техніки. Вночі замок обороняла варта. У час війни замок обороняли місцеві жителі, а в мурах замку могли переховуватися їхні сім'ї.

Під час козацько-селянського повстання під проводом Северина Наливайка замок був спалений 13 грудня 1595 року, однак після цього був швидко відновлений, про що свідчить інвентар 1604 року. Також, згідно з цим свідченням, замок стояв на 5-метровому земляному валу, а на ньому стояли 7 веж, з'єднаних 3-ярусними дерев'яними стінами. Від міста замок відокремлювався ровом. Над ним був побудований міст, що вів до «Горної брами».

У 1633 році замок згорів, та вже у 1638 був відновлений і служив в'язницею.

Під час польсько-московської війни 1654—1667 років Могильовський замок витримав облогу козаків (1655), проте його вали зазнали руйнувань через підкопи. У 1655—1660 роках замок відновили та реконструювали: з трьох боків добудували бастіони, у внутрішньому дворі звели різні господарські будівлі, які згодом двічі згоріли. На початку XIX століття бастіони були вирівняні.

Археологічні дослідження Археологічні дослідження замку проводили М. О. Ткачов, З. Л. Яцкевич та І. М. Марзалюк. У результаті розкопок Марзалюка у 1992—1996 роках доведено, що на горі Могилі у XII—XIII століттях існувало слов'янське городище.

Література

Ткачёв М. А. Замки Белоруссии. Минск, 1977

Примітки